Відпустка військовослужбовцю строкової служби

З 22 грудня 2022 року набули чинності зміни внесені до Закону про правовий захист військовослужбовців.

Пунктом 12 ст. 10-1 Закону про правовий захист військовослужбовців передбачено надання військовослужбовцям строкової військової служби за весь період проходження військової служби відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, але не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу (п. 18 ст. 10-1 Закону про правовий захист військовослужбовців).

Крім того, військовослужбовець має право на відпустки за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається у випадках перелічених в п. 9 ст. 10-1 Закону про правовий захист військовослужбовців.

Зазначені норми не містять жодних виключень з поняття "військовослужбовець", тому її дія поширюється і на військовослужбовців строкової служби.

Рішення про надання відпустки військовослужбовцю строкової військової служби приймається командуванням.

Таким чином, військовослужбовець строкової військової служби має право під час дії воєнного стану скористатися правом на відпустку строком на 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, після 3 місяців проходження такої строкової служби. Для цього потрібно написати рапорт на ім'я командира військової частини.

Проте, командування може відмовити у наданні відпустки, мотивуючи тим, що вже відсутні майже 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 19 Закону про правовий захист військовослужбовців).

Тож, якщо військовослужбовець строкової військової служби вважає, що його права порушено, подається письмова скарга у двох примірниках у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру, яку у день надходження заносять до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян. Або з усною скаргою військовослужбовець, члени його сім’ї та інші громадяни мають право звернутися до командира військової частини під час особистого прийому.

У разі несвоєчасного, неповного розгляду скарги або незаконного рішення посадової особи, яка її розглядає, такі їх дії можна оскаржити в судовому порядку, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.