Відпустка суміснику авансом у 2026 році: алгоритм дій за ст. 10 Закону про відпустки (аудіоверсія)
Чи можна надати працівнику за сумісництвом щорічну оплачувану відпустку авансом? Які умови та порядок її надання передбачає ст. 10 Закону України «Про відпустки»?
Коротка відповідь
Так, суміснику можна надавати оплачувану щорічну відпустку авансом. Ба більше, у перший рік роботи роботодавець за певних умов зобов'язаний надати її повної тривалості до відпрацювання шести місяців.
Правові підстави та порядок надання
1. У перший рік роботи (до спливу 6 місяців)
За загальним правилом ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки право на щорічну відпустку повної тривалості настає після 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
Водночас згідно з п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи за бажанням працівника обов'язково надаються сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
У такому разі роботодавець за сумісництвом зобов'язаний за заявою працівника надати оплачувану відпустку повної тривалості (не менш як 24 календарні дні, якщо більша тривалість не встановлена посадою), а не пропорційно відпрацьованим дням чи місяцям.
2. За другий та наступні роки роботи
Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону про відпустки щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані в будь-який час відповідного робочого року згідно із затвердженим графіком.
Це означає, що працівник-сумісник може піти у відпустку повної тривалості на самому початку свого робочого року, тобто фактично використати її авансом за ще невідпрацьований період цього ж робочого року.
3. Важливі обмеження та правила
Заборона надання за майбутні роки
Законодавство не дозволяє надавати щорічну відпустку за робочий рік, який ще не розпочався. Для отримання відпустки за новий робочий рік працівник повинен відпрацювати у ньому щонайменше один день.
Різниця у тривалості відпусток
Якщо за основним місцем роботи тривалість відпустки більша, ніж за сумісництвом, сумісник має право на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки взяти відпустку без збереження зарплати на різницю в днях (роботодавець не має права відмовити).
Оплата відпускних
Розрахунок відпускних суміснику проводиться за загальними правилами згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати №100, виходячи з виплат, нарахованих за місцем роботи за сумісництвом. У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже використав відпустку авансом, роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки (ст. 22 Закону про відпустки).
Якщо нарахованих при звільненні виплат недостатньо для повного покриття «перегуляних» відпускних, роботодавець утримує лише ту частину, яку покриває нарахований дохід (з урахуванням законодавчих обмежень). Залишок боргу не можна утримати примусово з інших джерел — його або повертає працівник добровільно (ст. 128 КЗпП), або стягують через суд, або списують (прощають) (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
Відрахування за дні відпустки, надані наперед, не проводяться взагалі, якщо звільнення відбувається через скорочення штату, призов на військову службу, вихід на пенсію, направлення на навчання, невідповідність займаній посаді за станом здоров'я чи за іншими підставами, прямо передбаченими ст. 22 Закону України «Про відпустки» та ст. 127 КЗпП України. У таких випадках борг у працівника юридично не виникає.
Висновки
- Працівник-сумісник має право на щорічну оплачувану відпустку повної тривалості в перший рік роботи до спливу шести місяців, якщо бере її одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
- У наступні роки відпустка за графіком може надаватися авансом на початку робочого року, проте заборонено брати відпустку за робочий рік, який ще не розпочався;
- У разі звільнення працівника до закінчення року, за який він уже використав відпустку авансом, роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні, окрім окремих законодавчо визначених випадків.