Відпустка без збереження зарплати за Законом №3494

Працівник за власним бажанням знаходиться у відпустці без збереження зарплати з 01.06.2022 по 22.01.2024 рр. З 24.12.2023 р. діє Закон №3494, яким в ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки така відпустка не дає право на щорічну основну відпустку. Працівник звільняється у січні 2024 р. Чи є в нього право на нарахування та компенсацію щорічної відпустки?

З 24 грудня 2023 р. почали діяти зміни до Закону про відпустки (внесені Законом №3494), а саме до ст. 26 Закону про відпустки додано нову частину чотири, відповідно до якої відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тобто виходить, що перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2024 року дає йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к.днів). А починаючи з 24.12.2024 року – працівник, який перебував у відпустці без збереження до дати звільнення втрачає право на стаж та на дні щорічної відпустки, відповідно на їх компенсацію.

Отже, працівник, який звільняється у січні 2024, має право на компенсацію днів щорічної відпустки набутих в період перебування у відпустці без збереження зарплати (за винятком працівників, які перебувають за кордоном чи є ВПО, згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136) тільки до 24.12.2023 р. включно.