Варіанти звільнення працівників, які виїхали за кондон

Варіант І. Звільнення працівників, які писали заяви на відпустку без збереження зарплати та виїхали за кордон

Працівники, які написали заяви на відпустку без збереження зарплати та з початком війни чи згодом виїхали за кордон, можуть звільнитися:

• за угодою сторін (ст. 36 КЗпП);
• за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП).

Щоб звільнитися, працівнику треба подати заяву про звільнення. Оскільки працівник за кордоном, то зробити це особисто складно. Тому працівник таку заяву може надіслати роботодавцю в месенджер або на електронну пошту, та одночасно надіслати паперову заяву поштою. На підставі цієї заяви (паперової) роботодавець видає наказ про звільнення та проводить остаточний розахунок.

Варіант ІІ. Звільнення працівників, які виїхали за кордон та не виходять на зв’язок

Для припинення дії трудового договору за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох зазначених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд (тобто безперервно), не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які мають перерви, але в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Тож, роботодавець вправі звільнити працівників, які протягом 4-х місяців поспіль не виходили на зв’язок, включаючи тих працівників, яких табелювали «НЗ» і не давали про себе знати, за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, оскільки виконані обидві умови.

Видача трудової книжки та копії наказу

Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Звертаємо увагу, якщо працівник прийнятий був на роботу до 10.06.2021 р., то трудова зберігається у роботодавця. Тому роботодавець має видати працівникові ще й належним чином оформлену трудову книжку.

Зважаючи на те, що працівник перебуває за кордоном і отримати копію наказу та трудову книжку не зможе, складається акт довільної форми про неможливість видачі трудової книжки та копії наказу через відсутність працівника в Україні. Отримати трудову книжку працівник зможе після повернення додому, особисто звернувшись до роботодавця чи на надану поштову адресу, зазначену у листі, оскільки абз. 4 п. 37 Правил №270 у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, трудові книжки.