Валютний своп: чи впливає на ЧВ та розподіл ПДВ?

Своп - це деривативний контракт, що укладається на організованому ринку або поза ним, за яким сторони зобов’язуються протягом дії такого контракту з визначеною ним періодичністю здійснювати обмін платежами, розмір яких визначається відповідно до умов такого контракту (ст. 33 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Валютний своп передбачає одночасний продаж іноземної валюти з подальшим її зворотним викупом на визначену дату в майбутньому. При цьому всі істотні умови (курс, сума, строки) фіксуються на дату укладення договору. За своєю економічною суттю така операція є фінансовим інструментом, який використовується для управління грошовими потоками та може розглядатися як аналог короткострокового фінансування під забезпечення валютних активів.

Для цілей ПДВ ключовим є те, що операції валютного свопу не передбачають постачання товарів або послуг у розумінні ст. 185 ПКУ. Тобто в межах таких операцій не відбувається передачі товару чи надання послуги за компенсацію, що є обов’язковою ознакою об’єкта оподаткування ПДВ.

У зв’язку з цим:

• операції валютного свопу не є об’єктом оподаткування ПДВ;
• не підлягають відображенню у декларації з ПДВ (зокрема у рядку 5);
• не включаються до розрахунку частки використання (ЧВ) за ст. 199 ПКУ;
• не впливають на необхідність розподілу податкового кредиту.

Відповідно, навіть за умови одночасного здійснення платником оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, сам факт укладення та виконання валютного свопу не створює підстав для застосування механізму розподілу ПДВ, оскільки відсутній сам об’єкт — постачання.

Висновок

Операції валютного свопу не є об’єктом оподаткування ПДВ та не мають ознак постачання, тому не відображаються у декларації і не включаються до розрахунку ЧВ. Відповідно, такі операції не впливають на розподіл податкового кредиту за ст. 199 ПКУ.