Списання загиблих посівів: як відобразити в обліку та які наслідки з ПДВ?

Бухоблік

Відображення факту загибелі посівів в бухгалтерському обліку залежить від ступеню їх загибелі (пошкодження).

Якщо посіви пошкоджені частково і прийняте рішення продовжувати вирощування сільгоспкультури, що залишилися на відповідних площах, то проводити будь-яке списання витрат не потрібно, адже вони входитимуть до складу собівартості врожаю, що збиратиметься з такого поля.

Якщо посіви загинули повністю і поле буде переорано та залишено під парами, то витрати, понесені на посів та вирощування загиблих культур, обліковують як надзвичайні втрати (пп. 8.2 Методичних рекомендацій №132). На практиці для їх обліку використовується рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності». Тобто витрати на вирощування посівів, які загинули, списуються проводкою: Дт 977 – Кт 23 «Виробництво» (відповідний субрахунок за видом культури, що загинула).

Розрахунок таких витрат оформлюють бухгалтерською довідкою.

Якщо поле, на якому загинули посіви, пересіватиметься, то понесені витрати слід розподілити на дві групи:

• повторювані витрати – це ті витрати, які необхідно понести знову, щоб замість загиблих посівів виростити нові й отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння посівів, які загинули, витрати на передпосівний обробіток ґрунту та їх сівбу, інші роботи, що виконувалися і мають бути повторно виконані, а витрати повторно понесені під час пересіву площ під загиблими культурами. Списання повторюваних витрат також відображається проводкою: Дт 977 – Кт 23 (сума повторюваних витрат);
• неповторювані витрати – це витрати, в повторному здійсненні яких немає необхідності для отримання врожаю нової (пересіяної) культури. Це, зокрема, витрати на лущення стерні, вартість добрив і витрати на їхнє внесення тощо. Ці витрати зараховуватимуться до собівартості пересіяної культури проводкою: Дт 23 (пересіяна культура) – Кт 23 (загибла культура).

Оформити зазначений розподіл можна бухгалтерською довідкою або актом, що складаються в довільній формі.

Наслідки з ПДВ

Розпочнемо з позиції податківців. Так, в ресурсі ЗІР (категорія 101.04) на питання: «Чи необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ на вартість товарів/послуг, використаних для вирощування посівів (насаджень), що загинули у зв’язку з настанням обставин непереборної сили або були знищені?» вони відповідають:

«… у разі якщо у зв’язку з настанням обставин непереборної сили посіви (насадження) загинули або були знищенні, у результаті чого списуються придбанні з ПДВ товари/послуги, які використанні для їх вирощування, то податкове зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ платником податку:

• нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
• не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування».

Отже, на думку ДПС, «умовний» ПДВ має нараховуватися на вартість товарів (послуг), які були витрачені на вирощування посівів, але у зв’язку з їх загибеллю мають бути понесені повторно (тобто на повторювані витрати).

Така позиція податківців не нова – вона існує протягом багатьох років.

Вважаємо цю позицію хибною та такою, що суперечить ПКУ. Адже відповідно до пп. 198.5 ПКУ, на який посилаються податківці, платник податку зобов’язаний нарахувати «умовні» податкові зобов’язання у разі, якщо такі товари/послуги, придбані з ПДВ, починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку або ж в операціях, які не оподатковуються ПДВ.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Тобто господарською діяльністю вважається не безпосередньо факт отримання доходу, а власне спрямування діяльності на отримання доходу.

Сільгосппідприємство, засіваючи поле, планувало зібрати з нього врожай, реалізувати його та отримати дохід. Посів поля, на якому загинули посіви, а також його пересів – це операції, які цілком відповідають визначенню «господарська діяльність» для сільгосппідприємства, що займається рослинництвом. Більш того, до цього пересіву посівів призвели погодні умови і вини підприємства в тому немає. А отже, на нашу думку, відсутні й підстави для нарахування податкових зобов’язань за пп. 198.5 ПКУ.

Втім, враховуючи позицію ДПС, не виключено, що сільгосппідприємству, яке не нарахує ПДВ у даній ситуації, доведеться відстоювати свої права в суді.

Якщо ж сільгосппідприємство не хоче сперечатися з податківцями і вирішить нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, тоді в періоді списання загиблих посівів потрібно оформити та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Таку зведену ПН слід оформити не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулося (за даними бухобліку) списання загиблих посівів. Реєстрація її в ЄРПН відбувається в загальному порядку.

Висновки:

1. При списанні посівів, що загинули:

• повторювані витрати списуються рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності»;
• неповторювані (вони виникають в разі пересіву нової культури замість тієї що загинула) зараховуватимуться до собівартості пересіяної культури проведення: Дт 23 (пересіяна культура) – Кт 23 (загибла культура).

2. На думку ДПС податкове зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ:

• нараховується, якщо вартість товарів/послуг, витрачених на вирощування загиблих посівів, не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
• не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування».