Сплата застави за фізичну особу підприємством: податкові наслідки (аудіоверсія)

Правова та економічна суть операції

Відповідно до ст. 182 КПКУ застава може бути внесена як самим підозрюваним або обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою — заставодавцем. При цьому заставодавцем не можуть бути державні та комунальні підприємства, а також юридичні особи з державною або комунальною часткою.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПКУ).

Отже, у момент перерахування застави підприємство фактично не здійснює витрат, а фізична особа не отримує доходу. За своєю економічною суттю така операція для цілей оподаткування найбільше відповідає наданню поворотної фінансової допомоги.

Усі податкові наслідки залежать від подальшої долі застави (див. далі три сценарії).

Сценарій 1. Застава повертається підприємству

Якщо після завершення кримінального провадження застава повертається саме підприємству як заставодавцю:

• витрати не виникають;
• ПДФО та військовий збір не нараховуються;
• коригування фінансового результату не застосовуються.

Фактично відбувається лише повернення раніше перерахованих коштів.

Сценарій 2. Застава повертається фізичній особі

Якщо застава повертається не підприємству, то у підприємства виникають витрати, а у фізичної особи фактично дохід - безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ сума безповоротної фінансової допомоги включається до оподатковуваного доходу фізичної особи.

У такому випадку підприємство як податковий агент повинно:

• нарахувати та утримати ПДФО за ставкою 18%;
• нарахувати та утримати військовий збір за ставкою 5%;
• відобразити дохід у додатку 4ДФ з ознакою доходу «126».

Якщо отримувачем є звичайна фізична особа, різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується, оскільки норма не поширюється на фізичних осіб — платників ПДФО.

Тому витрати враховуються виключно за правилами бухгалтерського обліку без коригування фінансового результату через додаток РІ.

Сценарій 3. Заставу звернено в дохід держави

Якщо особа порушила умови запобіжного заходу і застава була звернена в дохід держави, підприємство фактично несе витрати, а у фізичної особи виникає дохід. У такому випадку у фізичної особи також виникає додаткове благо, що підлягає оподаткуванню ПДФО 18% та військовим збором 5%.

Якщо отримувачем вигоди є звичайна фізична особа, коригування за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується.

Податкові наслідки практично не залежать від того, ким є фізична особа:

• засновником;
• працівником;
• фізичною особою — підприємцем.

Для ФОП ДПС окремо зазначає, що така виплата не є підприємницьким доходом. Тому вона оподатковується за загальними правилами для фізичних осіб як додаткове благо. Більш детально можна почитати тут.

Висновки

1. На дату внесення застави доходу у фізичної особи не виникає, тому ПДФО, військовий збір не утримується та коригування фінансового результату не здійснюється;

2. На думку консультанта в даній ситуації податкові наслідки виникають лише у випадку, якщо застава не повертається підприємству та фактично стає безповоротною фінансовою допомогою для працівника. Проте з даного приводу доцільно отримати ІПК