Сплата ЄСВ за себе працевлаштованою фізособою – підприємцем, яка перебуває у декреті

Звільняється від сплати єдиного внеску за себе у разі дотримання вимог, визначених ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ

Податківці у підкатегорії 201.04 ЗІР пояснили, що відповідно до ст. 18 Закону №504 після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з положеннями ст. 181 КЗпП відпустка, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у ч. 7 ст. 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця. Така відпустка зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені, зокрема, ст. 18 Закону №504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 3, 10, 11, 12 та Закону №2811 в редакції, чинній до 01.01.2026, при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 п. 1-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2811 в редакції, чинній з 01.01.2026 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року №4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю», виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ фізичні особи – підприємці є платниками єдиного внеску.

Зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Водночас, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску також є роботодавці. Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ в редакції, чинній до 01.01.2026, до таких роботодавців належали органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу відповідно до законодавства за окремі категорії застрахованих осіб, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Відповідно до пп. 6 п. 1 Порядку №178 механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.

Єдиний внесок за осіб, зазначених у пп. 6 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.

За осіб, зазначених у пп. 6 п. 1 Порядку, у тому числі за осіб, які відповідно до абзацу другого п. 1-4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону №4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України (пп. 1 п. 2-1 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску. При цьому, згідно з пп. 3 п. 4 Порядку за осіб, зазначених у пп. 6 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (абзац перший п. 7 Порядку).

Законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 р. оформлено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують перебувати у такій відпустці після 01.01.2026 р.:

  • здійснюється як виплата допомоги за правилами і у поряду, що діяли раніше,
  • так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.

Висновок

На фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширюється дія частини 6 ст. 4 Закону про ЄСВ на загальних підставах.