Придбання сервера у нерезидента і розміщення його в дата-центрі

Придбання сервера у першого нерезидента

Відповідно до ст. 1 Закону№959, імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Головною ознакою імпорту товарів для цілей ЗЕД є той факт, що вони придбаваються резидентами у нерезидентів. Надалі такі товари можуть ввозитися на територію України або використовуватись за межами її території. Отже, ця операція не заборонена.

При придбанні сервера необхідно тільки звернути увагу на строки валютних розрахунків, якщо оплата була першою подією. Станом на 06.12.2024 р. граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 к.д. та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (пп. 14-2 Постанови №18)

Водночас пп. 14-3 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пп. 14-2 Постанови №18 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону №361-IX, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Якщо сума операції з придбання сервера не перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну за офіційним курсом гривні 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції, то обмеження строків валютних розрахунків не застосовується.

На дату переходу права власності на сервер (як правило, це дата оформлення видаткової накладної), резидент-покупець оприбутковує у себе в обліку сервер як необоротний актив:

• Дт 152 Кт 632 – оприбутковано сервер за офіційним курсом на дату оприбуткування, якою є дата видаткової накладної від постачальника;
• Дт 104 Кт 152 – введено сервер в експлуатацію на дату, коли він встановлений у дата-центрі і готовий до роботи;
• Дт 23, 91 Кт 131 – нарахування амортизації сервера відноситься до собівартості послуг хостингу. Амортизація сервера нараховується у загальному порядку без особливостей за обраним методом і протягом обраного строку корисного використання – пп. 22 – 30 НП(С)БО 7.

Оскільки всі операції щодо придбання сервера здійснюються за межами митної території України, вони не є об’єктом оподаткування ПДВ. Перетину митного кордону України також не буде, і відповідно, не потрібно сплачувати митні платежі та імпортний ПДВ.

Оренда місця в дата-центрі другого нерезидента

Оренда місця для розміщення сервера у іншого нерезидента – це послуга резиденту від нерезидента. Згідно з пп. 186.2.2 ПКУ місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна.

Виходячи з цього, якщо нерезидент надає в оренду нерухоме майно, розташоване за кордоном, такі операції не оподатковуються ПДВ.

Податок на доходи нерезидентів справляється тільки з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України – саме так написано у пп. 141.4.1 ПКУ. Якщо орендна плата виплачується нерезиденту за оренду його нерухомості за межами України, цей дохід не має джерела походження з України – адже майно, яке приносить дохід, розташоване не в Україні.

Відповідно, у разі якщо резидент України виплачує орендну плату нерезиденту за договорами оперативної оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток пп. 141.4.2 ПКУ. Ми пишемо про це у цій новині. Податок з доходів нерезидентів з такої орендної плати не утримується.