Прощення боргу за імпортом товару у 2026 році: податкові наслідки (аудіоверсія)
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
При списанні грошової кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортований товар (в т.ч. бракований) у підприємства-високодохідника виникають наступні податкові наслідки:
Податок на прибуток підприємств
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, для високодохідних підприємств об'єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці.
На дату підписання додаткової угоди про прощення боргу кредиторська заборгованість перестає підлягати погашенню. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11, її сума (за курсом НБУ на дату прощення) включається до складу бухгалтерських доходів (бухгалтерське проведення Дебет 632 — Кредит 717). Така операція збільшує фінансовий результат до оподаткування. При цьому, ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з прощення кредиторської заборгованості постачальником-нерезидентом.
Крім того, оскільки валютна заборгованість є монетарною статтею, до моменту підписання додаткової угоди (на дату балансу та на дату самої операції прощення) підприємство зобов'язане нарахувати курсові різниці відповідно до НП(С)БО 21. Вони визнаються операційними доходами (Кредит 714) або витратами (Дебет 945) та впливають на податок на прибуток без жодних коригувань.
Податок на додану вартість (ПДВ)
При ввезенні товарів на митну територію України імпортний ПДВ сплачується «живими коштми» на митниці. Право на податковий кредит виникає на підставі належно оформленої митної декларації і не залежить від того, чи провів резидент фактичний розрахунок із постачальником-нерезидентом (пп. 198.1, п. 198.2 ПКУ). Тобто, списання кредиторської заборгованості не вплине на суму податкового кредиту за імпортною операцією.
Компенсуючі податкові зобов'язання за пп. 198.5 ПКУ теж не нараховуються, оскільки прощення боргу не призводить до зміни митної вартості товарів чи повернення ПДВ, сплаченого на митниці.
Тут важливо: правило нарахування компенсуючих зобов'язань за неоплачені товари діє виключно для внутрішніх операцій між резидентами України, де податковий кредит формується без фактичного руху грошових коштів до бюджету на етапі придбання, і не поширюється на імпорт.
Висновки
Прощена нерезидентом кредиторська заборгованість включається до бухгалтерського доходу та збільшує фінансовий результат, а ПКУ не передбачає податкових різниць для такої операції;
Курсові різниці за монетарною заборгованістю визнаються до дати прощення боргу та враховуються при оподаткуванні податком на прибуток без коригувань;
Прощення боргу не впливає на імпортний податковий кредит з ПДВ і не є підставою для нарахування компенсуючих податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ.