Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?

Продаж пального нерезиденту за валюту відповідає визначенню експорту товарів згідно з ст. 1 Закону про ЗЕД: експорт товарів – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Експорт товарів без їх вивезення в розумінні Закону про ЗЕД не слід плутати з митним режимом експорту, який визначений у ст. 82 МКУ і передбачає обов’язкове фізичне вивезення товару за межі митної території України. В даному випадку маємо експортну операцію з передачею товара нерезиденту на митній території України, без поміщення його у митний режим експорту.

Відповідно до п. 28 розд. IV Положення №2, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня. Розрахунки за цими операціями здійснюються виключно через банки – п. 31 розд. IV Положення №2. Докладніше про це див. тут.

Виходячи з цього, розрахунки з покупцем-нерезидентом можуть відбуватися як в іноземній валюті, так і у гривні, при цьому валютні розрахунки можуть бути тільки безготівковими – шляхом оплати вартості пального на валютний рахунок продавця.

Розрахунки з покупцем ведуться у валюті за загальними правилами п. 6 НП(С)БО 21. На дату оформлення документа про передання товару покупцю, як правило, визнається дохід від реалізації товару. В даному випадку це будуть чеки РРО, що свідчать про отримання нерезидентом пального на АЗС постачальника. Якщо пальне було повністю оплачено у валюті заздалегідь, то дохід визнається за валютним курсом на дату оплати.

На такі операції поширюються правила валютного нагляду та строки розрахунків з нерезидентами.

***

Додатково читайте: Продаж товару нерезиденту на території України: як нарахувати ПДВ?