Поворотна позика учаснику 20 млн грн у 2026 році: оподаткування та ризики ПКУ (аудіоверсія)
Приватне підприємство планує надати фізособі — учаснику підприємства поворотну позику в сумі 20 млн грн строком понад один рік. Які податкові наслідки операції у сторін?
За умови належного оформлення договору позики та дотримання вимог ЦКУ щодо її поворотності й безвідсотковості, окремого аналізу потребують податкові наслідки надання та повернення такої фінансової допомоги для фізичної особи — учасника та підприємства.
ПДФО та військовий збір у фізичної особи
Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога — це кошти, отримані у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або іншої компенсації за користування ними та передбачає їх обов’язкове повернення.
Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, основна сума поворотної фінансової допомоги, отримана фізичною особою, не включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Отже, при отриманні 20 млн грн зобов'язання з ПДФО не виникають. Така сума також не є об’єктом оподаткування військовим збором.
Крім того, оскільки ПКУ не містить поняття «умовно нарахованих відсотків» за користування безвідсотковою позикою громадянами, факт безоплатного користування коштами не розглядається як отримання додаткового блага.
Оподатковуваний дохід може виникнути надалі у разі неповернення коштів
У разі прощення (анулювання) боргу кредитором до закінчення строку позовної давності: згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ сума прощеного боргу є додатковим благом. Якщо підприємство повідомить позичальника про анулювання боргу (рекомендованим листом із повідомленням про вручення або під підпис) та відобразить це в додатку 4ДФ, фізособа зобов'язана самостійно задекларувати такий дохід і сплатити ПДФО та військовий збір. Якщо підприємство не повідомить позичальника, воно зобов'язане виконати всі функції податкового агента.
У разі спливу строку позовної давності: сума неповернутої заборгованості підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ; фізична особа декларує її та сплачує податки самостійно.
Відповідно до роз’яснень у базі ЗІР, категорія 103.25, підприємство-позикодавець зобов'язане відобразити факт надання позики в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку за той місяць, у якому кошти перераховані фізичній особі, за ознакою доходу «197». Операція з повернення позики фізичною особою в додатку 4ДФ не відображається.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Відповідно до пп. 196.1.4 ПКУ операції з надання та повернення коштів за договором позики (поворотної фінансової допомоги) не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки є операціями з обігу валютних цінностей. Жодних податкових зобов'язань або податкового кредиту у сторін не виникає.
Податок на прибуток та бухгалтерське дисконтування
Позика строком понад один рік класифікується як довгострокова дебіторська заборгованість (п. 4 НП(С)БО 10). Відповідно до п. 12 НП(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою (дисконтованою) вартістю.
У періоді надання позики сума визнаного дисконту списується до складу фінансових/інших витрат підприємства (Дт 952/977 — Кт 183), що зменшує бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування.
Протягом строку дії договору дохід від амортизації дисконту рівномірно визнається у складі доходів (Дт 183 — Кт 733), що поступово збільшує фінансовий результат.
Розділ ІІІ ПКУ не передбачає податкових різниць щодо коригування фінансового результату на суми дисконту та його амортизації. Такі операції впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток виключно за правилами бухобліку (пп. 134.1.1 ПКУ).
Практична рекомендація: щоб уникнути трудомісткого дисконтування та падіння фінрезультату в періоді видачі 20 млн грн, договір позики доцільно укладати на строк, що не перевищує 12 місяців (поточна дебіторська заборгованість не дисконтується), із подальшим продовженням строку дії додатковою угодою.
Ризики для платника єдиного податку
Повернення коштів: сума коштів, що повертається позичальником юридичній особі — платнику єдиного податку, не включається до її доходу згідно з пп. 2 п. 292.11 ПКУ.
Статус платника: разове надання поворотної фінансової допомоги фізичній особі не позбавляє підприємство права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Водночас надання фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися контролюючими органами як фінансове посередництво або діяльність із надання фінансових послуг, що прямо заборонено для платників єдиного податку пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ (база ЗІР, підкатегорія 108.01.02).
Ризик перекваліфікації операції контролюючими органами
Враховуючи значну суму (20 млн грн) та статус позичальника (учасник/засновник), у разі регулярної пролонгації договору без фактичного повернення коштів або відсутності реального джерела погашення податківці під час документальної перевірки можуть ставити питання щодо удаваності правочину та спроби прихованої виплати дивідендів чи безповоротної допомоги. Рекомендується чітко зафіксувати графік повернення, оформити належні первинні документи та дотримуватися строків договору.
Висновки
- Отримання 20 млн грн поворотної фінансової допомоги не створює у фізичної особи оподатковуваного доходу — ПДФО та військовий збір при наданні коштів не утримуються. Підприємство відображає виплату в додатку 4ДФ за ознакою доходу «197»;
- Операція з надання та повернення грошової позики не є об'єктом оподаткування ПДВ;
- Довгострокова безвідсоткова позика строком понад 1 рік підлягає обов'язковому дисконтуванню за правилами НП(С)БО 10, що безпосередньо впливає на фінрезультат і податок на прибуток без застосування податкових різниць. Для уникнення дисконтування доцільно оформити договір на строк до 12 місяців із наступною пролонгацією;
- Для юрособи — платника єдиного податку надання допомоги має мати разовий характер, а повернення коштів не збільшує єдиноподатковий дохід;
- Основні податкові ризики для фізичної особи виникають лише при списанні або прощенні заборгованості (оподаткування як додаткового блага або за правилами спливу позовної давності).