Помилкове отримання коштів від чинного контрагента: чи потрібно нараховувати ПДВ? (аудіоверсія)

У практиці безготівкових розрахунків нерідко виникають ситуації, коли платник припускається помилки в платіжній інструкції та перераховує кошти без належної правової підстави. З юридичного погляду, згідно зі ст. 1212 ЦКУ, такі суми вважаються майном, набутим без достатньої правової підстави. Вони підлягають обов’язковому поверненню відправнику і не переходять у власність одержувача. Цю позицію додатково підтвердила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, зазначивши, що зобов’язання повернути безпідставно отримані кошти виникає безпосередньо з моменту їхнього зарахування.

З позиції Податкового кодексу України (ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є саме операції з постачання товарів або послуг (пп. 185.1 ПКУ). Оскільки при помилковому отриманні грошей фактичного постачання чи домовленості про нього немає, такі суми за своєю економічною суттю не є оплатою за товари чи послуги і не мають підлягати оподаткуванню ПДВ.

Проте на практиці позиція Державної податкової служби (ДПС) щодо цього питання є досить фіскальною і суттєво залежить від наявності господарських договорів між сторонами:

1. Якщо договірні відносини між відправником та одержувачем відсутні:

У такому разі податківці демонструють лояльний підхід. За відсутності будь-яких договірних зв’язків транзакція не може вважатися постачанням у розумінні пп. 185.1 ПКУ. Отже, нараховувати ПДВ та оформлювати податкову накладну не потрібно. Така позиція висловлена контролюючим органом у низці індивідуальних податкових консультацій (ІПК), зокрема: від 24.11.2022 №2055/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 23.09.2022 р. №1534/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 26.12.2022 р. №2380/ІПК/99-00-21-03-02-06, а також від 24.11.2023 р. №4328/ІПК/99-00-21-03-02-06.

2. Якщо договірні відносини між сторонами наявні (навіть якщо конкретне зобов'язання вже закрите):

У цьому випадку ДПС займає сувору позицію. Будь-які кошти, що надійшли від діючого контрагента, податківці схильні кваліфікувати як попередню оплату (аванс) під майбутні поставки. Відповідно, вони вимагають складання податкової накладної за правилом «першої події» на дату зарахування коштів (пп. 187.1 ПКУ). Коли ж ці кошти повертаються платнику, пропонується коригувати нараховані зобов’язання шляхом складання розрахунку коригування (РК) на підставі ст. 192 ПКУ. Аналогічний фіскальний підхід зафіксовано, наприклад, в ІПК від 03.07.2023 р. №1681/ІПК/99-00-21-03-02-06 та від 27.08.2024 р. №4229/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Алгоритм дій для бухгалтера у разі зарахування такого платежу:

• Ідентифікувати платіж та перевірити статус розрахунків. Потрібно переконатися, чи дійсно закриті всі взаєморозрахунки за договором, та звірити дані обліку;
• Документально підтвердити помилковий характер операції. Необхідно отримати від контрагента офіційний лист-звернення з проханням повернути помилково надіслані кошти із зазначенням реквізитів платежу. Також рекомендується скласти двосторонній акт звіряння взаєморозрахунків та оформити внутрішню службову записку бухгалтера;
• Визначити податкові наслідки. Якщо компанія бажає повністю уникнути претензій з боку перевіряючих під час аудиту, безпечнішим варіантом за наявності чинного договору буде виписка податкової накладної датою отримання грошей (за ставкою, що передбачена договором для відповідної операції). Після фактичного повернення коштів до раніше зареєстрованої податкової накладної складається розрахунок коригування з кодом причини 103 («повернення авансових платежів»), який реєструється в ЄРПН покупцем у встановлені ПКУ строки;
• Якщо ж підприємство вирішить не нараховувати ПДВ, посилаючись на статтю 1212 ЦКУ та судову практику Верховного Суду, йому слід бути готовим до відстоювання своєї позиції перед контролерами, зокрема шляхом отримання власної індивідуальної податкової консультації або оскарження рішень у судовому порядку.

Висновки

• Відповідно до цивільного законодавства та судової практики, помилково отримані кошти є безпідставно набутим майном, яке не переходить у власність одержувача та підлягає обов'язковому поверненню відправнику;
• Податківці не вбачають об’єкта оподаткування ПДВ у помилково зарахованих коштах лише за умови повної відсутності договірних відносин між сторонами транзакції;
• За наявності чинного договору контролюючі органи розцінюють помилковий платіж як передоплату, тому для уникнення штрафних ризиків доцільно нарахувати ПДВ на дату надходження коштів і відкоригувати його після їх повернення.

Читайте також: Помилкове зарахування коштів: алгоритм дій бухгалтера та ПДВ-наслідки