Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики

Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?

Відповідь:

Детально подібне питання ми розглядали в статті «Покупець виявився платником ПДВ: як виправити помилку в податковій накладній?». Тож надамо відповідь на питання в першу чергу за матеріалами цієї статті.

Чи можна відмовити покупцю?

Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю лежить саме на продавцеві. При цьому, ПКУ чітко визначає обов'язкові реквізити ПН, серед яких — податковий номер платника податку (продавця та покупця) та його назва (пп. «г» та «д» п. 201.1 ПКУ).

Податкова накладна, складена на неплатника (з умовним ІПН «100000000000»), у випадку, коли покупець насправді є платником ПДВ, вважається такою, що заповнена з помилкою в обов’язкових реквізитах. Фактично, ви не ідентифікували належного отримувача послуг чи товарів. Податкові органи у своїх роз'ясненнях (зокрема, в ІПК від 18.10.2024 №4903/ІПК/99-00-21-03-01 та від 19.03.2025 №1513/ІПК/99-00-21-03-01) наголошують: якщо в ПН зазначено невірний ІПН або статус покупця, така накладна не дає права на податковий кредит і вважається неналежно оформленою.

На жаль, ПКУ не містить прямого зобов’язання для покупця повідомляти про зміну свого податкового статусу, тому аргумент «нам не сказали» не звільняє продавця від відповідальності. Отже, ігнорувати вимогу покупця небезпечно. Якщо ви відмовитесь, покупець має право подати скаргу на вас (додаток Д6 до декларації) протягом 365 календарних днів. Це стане підставою для позапланової документальної перевірки вашого підприємства та накладення штрафу за відсутність реєстрації правильної ПН у розмірі 50% від суми ПДВ (п. 120-1.2 ПКУ).

Алгоритм виправлення помилки

Для виправлення ситуації необхідно здійснити дві дії, керуючись ст. 192 ПКУ та порядком складання розрахунків коригування (РК):

  • Крок 1. Анулювання помилкової ПН. Ви повинні скласти РК до податкової накладної, виписаної на неплатника. Причина коригування — «103» (повернення товару або виправлення помилок). Цей РК виводить обсяги постачання в «нуль». Важливий нюанс: оскільки цей РК є від'ємним і складається до ПН на неплатника, реєструвати його повинен сам продавець. Це можна зробити без штрафів, якщо вкластися в загальні терміни реєстрації РК.
  • Крок 2. Складання нової ПН. Ви маєте виписати нову податкову накладну на того ж покупця, але вже з правильним ІПН та статусом платника ПДВ. Дата складання цієї нової ПН має відповідати даті виникнення податкових зобов'язань (першої події). Тобто, ви складаєте її «заднім числом» — датою відвантаження товару або отримання коштів, яка відбулася місяць тому.

Штрафні санкції

Саме на етапі реєстрації нової ПН виникає ризик фінансових втрат. Оскільки нову ПН ви датуєте минулим періодом (датою першої події), а реєструєте її зараз, ви автоматично порушуєте граничні строки реєстрації в ЄРПН.

Система електронного адміністрування фіксує порушення строків, визначених ст. 201 ПКУ. За несвоєчасну реєстрацію ПН передбачено штрафи згідно з п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (для ПН, дата складання яких припадає на період воєнного стану та після 16.01.2023). Розмір штрафу залежить від кількості днів прострочення:

  • до 15 календарних днів — 2% від суми ПДВ;
  • від 16 до 30 днів — 5%;
  • від 31 до 60 днів — 10%;
  • від 61 до 365 днів — 15%;
  • понад 366 днів — 25%.

Таким чином, уникнути штрафу можна лише в ідеальному сценарії: якщо помилку виявлено миттєво і ви встигаєте зареєструвати «правильну» ПН у межах граничного строку. У вашому випадку (минув місяць), на жаль, штрафу не уникнути. Його розмір залежатиме від того, скільки саме днів минуло від граничного терміну реєстрації первинної операції до моменту фактичної реєстрації нової ПН.

Щоб уникнути таких випадків у майбутньому, радимо перед кожним відвантаженням або отриманням передоплати перевіряти актуальний статус контрагента через Електронний кабінет платника податків або отримувати від них свіжий витяг з Реєстру платників ПДВ. Це єдиний спосіб убезпечити себе від витрат на штрафи за чужу недбалість.

Висновки:

Відповідальність за перевірку статусу покупця та коректність складання податкової накладної цілком покладена на продавця; аргумент про неповідомлення покупцем змін не звільняє від обов’язків.

Виправлення помилки вимагає анулювання старої ПН через розрахунок коригування (тип причини «103») та обов’язкової реєстрації нової ПН з вірними даними, датованої днем виникнення податкових зобов’язань.

Реєстрація нової правильної ПН «заднім числом» після спливу граничних термінів призводить до накладення на продавця штрафу за несвоєчасну реєстрацію (від 2% до 25% суми ПДВ), навіть якщо помилка сталася не з його вини.