Податковий облік ОЗ при перегляді строку використання ОЗ

Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

Приклад

Первісна вартість ноутбуків 80 000 грн. Ліквідаційна вартість не встановлена. Первісний строк експлуатації – три роки. Амортизація нараховується за прямолінійним методом. Місячна сума амортизації 2 222,22 грн. (80 000 : 3 : 12).

Ноутбуки використовувалися півтора року (18 місяців), після чого прийняте рішення зменшити строк корисного використання до двох років (24 місяців).

Амортизація за 18 місяців – 39 999,96 грн (2 222,22 х 18).

Залишкова вартість – 40 000,04 грн (80 000 – 39 999,96).

Після перегляду строку експлуатації до кінця нового строку залишається 6 місяців. Таким чином, сума амортизації за місяць після перегляду строку – 6 666,67 грн (40 000,04 : 6).

Нова сума амортизації нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому переглянуто строк.

Про документальне оформлення перегляду строку використання можна почитати тут.

За цим самим посиланням наведено і вплив на податок на прибуток.

Якщо платник податку на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, він в загальному порядку застосовує «амортизаційну» податкову різницю за ст. 138 ПКУ. Тобто, після зміни строку корисного використання з наступного місяця як в бухобліку, так і в податковому обліку амортизація нараховується починаючи з нового строку. Причому для комп’ютерів, включаючи ноутбуки, мінімальний допустимий строк корисного використання – 2 роки (див. окремий рядок для комп’ютерів групи 4 ОЗ в пп. 138.3.3 ПКУ).

Якщо платник не коригує фінрезультат, то фінрезультат до оподаткування визначається тільки за даними бухгалтерського обліку.

А як визначати балансову вартість ОЗ та строків корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ для розрахунку податкової амортизації, якщо в попередніх роках платник податку на прибуток не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування, а з початку поточного року внаслідок перевищення річного доходу 40 млн грн потрібно застосовувати такі коригування?

Відповідь на це питання можна почитати в консультації податкової служби тут:

• Платник визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 01 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ;
• При цьому строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію. Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Тобто, якщо на початок такого року амортизація визначалася виходячи із строку три роки, то саме такий строк береться і для податкової амортизації. І балансова вартість ОЗ (ноутбуків) для потреб податкової амортизації береться за даними бухгалтерського обліку.

Якщо надалі строк використання переглядається, то, як вже зазначалося вище, переглядається він і для податкового обліку.

В разі списання ОЗ яка база для нарахування ПДВ - нова/скоригована залишкова вартість?

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.07): «Який порядок визначення бази оподаткування при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів, в тому числі при їх ліквідації?».

ДПС відповідає, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів згідно з нормами пп. 188.1 ПКУ не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

А у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, згідно з пп. 189.9 ПКУ.

Фактично в пп. 189.9 ПКУ не уточнено, з якою балансовою вартістю порівнювати – визначеною за податковими чи бухгалтерськими правилами. На наш погляд, слід визначати за бухгалтерськими правилами.

Таким чином, використовується балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку.

Наприклад, якщо за даними наведеного вище прикладу після зміни строку амортизація нараховувалася ще три місяці, після чого об’єкт ОЗ був списаний, то залишкова вартість становитиме 20 000,03 грн (40 000,04 - 6 666,67 х 3).

Але зазначмо, що в пп. 189.9 ПКУ сказано про нарахування ПДВ за звичайними цінами, які не можуть бути нижче балансової вартості. Тобто, окрім балансової вартості потрібно знати ще й звичайні ціни.

Яким чином їх визначити?

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.07): «Як визначається звичайна ціна для операцій з ліквідації основних виробничих або невиробничих ОЗ, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку?».

ДПС зазначає, що платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними пп. 14.1.219 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.