Податкові наслідки утилізації підприємцем «загальником» товарів

ПДВ

Згідно з пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

При цьому, як зазначено у п. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Разом з цим, податківці неодноразово наголошували, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, якщо товари придбавались з ПДВ вже після реєстрації платником цього податку (і відповідно постачальником на підприємця було зареєстровано ПН), то при ліквідації таких запасів, підприємець має скласти ПН та нарахувати ПЗ з ПДВ на вартість таких товарів та скласти і зареєструвати відповідну ПН за пп. 198.5 ПКУ.

Якщо ж списуються товари, що були придбані до реєстрації платником ПДВ, або без ПДВ (наприклад у неплатника податку), то нараховувати ПЗ з ПДВ при їх списанні не потрібно!

Документальне оформлення

Відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Разом з цим, згідно з п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вимоги до первинних документів встановлені тільки для юридичних осіб, Законом про бухоблік. Але за аналогією закону і ФОПи мають дотримуватися цих вимог до оформлення первинних документів. Адже встановлених нормативними документами вимог до первинних документів ФОП немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, варто зауважити, що списані товари до складу витрат підприємця не потраплять – оскільки їх списання не є його господарською діяльністю. А тому, вважаємо, що документальне оформлення такого списання має «підстраховочний» характер.

Форми первинного документа щодо списання запасів (товарів) в обліку не передбачено – суб’єкт господарювання складає такий документ на власний розсуд з дотриманням вимоги щодо висвітлення відповідної господарської операції.

Наприклад, може бути складено такий документ як «Акт списання», в якому зазначаються причини для списання або ліквідації, наводиться перелік товарів які підлягають списанню, а також їх кількість, крім того, варто визначити спосіб у який відбувається ліквідація таких товарів. Тобто, такий документ може бути оформлено за наступним алгоритмом:

• зазначаються дані ФОП (ПІБ, код);
• вказується назва документу «Акт на списання»;
• зазначається дата списання;
• вказуються обставини виявлення причини, та самі причини проведення списання (наприклад «внаслідок візуального огляду запасів прийнято рішення про списання товарів, які не придатні для подальшого використання або мають вичерпаний термін придатності, шляхом їх утилізації»);
• вказується перелік товарів, що підлягають утилізації (як варіант у табличній формі із зазначенням назви, кількості, коду за наявності, ціни);
• проставляється підпис та ПІБ підприємця.

Ще раз зауважимо, що законодавство в даному випадку не вимагає від підприємця документального оформлення списання запасів, однак це допоможе уникнути від податківців запитань щодо подальшої долі такого товару.