Податкові наслідки імпорту джерел безперебійного живлення

Щодо митного оформлення імпорту ДБЖ:

Митне оформлення імпорту джерел безперебійного живлення (ДБЖ/UPS) в Україну передбачає подання митної декларації, підтвердження коду товару (зазвичай 8507, 8504), надання товаросупровідних документів (договір, технічний опис, специфікація з призначенням товару, інвойс, пакувальний лист, CMR) та сплату митних платежів, якщо не застосовуються пільги.

За загальним правилом, митні платежі включають:

• ввізне мито, стандартні ставки якого залежать від товарної позиції ТН ЗЕД (група товару). Зважаючи, що Республіка Польща є країною-членом ЄС, наразі існують певні торговельні угоди між Україною та ЄС, що можуть передбачати поетапне зниження мита на деякі категорії товарів, але це залежить від конкретного коду ТН ЗЕД та документального підтвердження походження. Рівні ставок увізного мита ЄС можна перевірити на сайті Мінекономіки.
• податок на додану вартість за ставкою, визначеною п. 206.2 ПКУ, який виникає на дату подання митної декларації (МД) для митного оформлення (пп. «в» п. 185.1, п. 187.8 ПКУ). Базою оподаткування при ввезенні товару буде його договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, визначеної згідно з розд. III МКУ, з урахуванням мита й акцизного податку, які підлягають сплаті і включаються в ціну товару (п. 190.1 ПКУ)

При цьому, не будуть обкладатися ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, або ввезення товарів, на які поширюються ПДВ-пільги, передбачені ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 та 10 розд. ХХ ПКУ.

Сплачується імпортний ПДВ, відповідно до п. 206.1 ПКУ, до дня або в день подання МД.

Разом з цим, у 2026 році на імпорт енергетичного обладнання діють пільги. Так, тимчасово, до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення товарів, які сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, що ввозяться на митну територію України, у тому числі переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у митному режимі імпорту:

• митом – відповідно до положень пункту 9-36 розділу ХХІ МКУ;
• ПДВ – відповідно до положень пункту 87-1 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ.

Пільги зазвичай застосовуються до обладнання, яке використовується для:

• виробництва електроенергії;
• резервного електропостачання;
• накопичення та перетворення енергії.

До таких товарів належать:

• сонячні панелі та комплектуючі;
• вітрові генератори (окремі позиції);
• електрогенератори (окремі позиції);
• інвертори;
• акумуляторні батареї та системи накопичення енергії (окремі позиції);
• трансформатори, контролери, силові модулі (за певних умов).

Офіційні переліки обладнання та оновлення щодо пільгового обладнання рекомендовано відстежувати на сайті Державної митної служби України та через консультацію з митним брокером перед відправленням товару.

Таким чином, з метою прогнозування сум податків під час митного оформлення важливо правильно класифікувати тип ДБЖ для використання можливих пільгових режимів, що діють на момент ввезення.

Щодо оподаткування операцій імпорту ДБЖ з Республіки Польща

ПДВ.

Право на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту виникає у разі ввезення товару на митну територію України, на підставі належним чином оформленої МД (пп. «а» п. 198.1 ПКУ).

При цьому включити імпортний ПДВ у податковий кредит отримувач товарів має за той період, у якому відбулися сплата ПДВ і оформлення митної декларації.

Подальша доля сум ПДВ, що потрапили до податкового кредиту, залежатиме від того, де отримувач товарів використовуватиме такий товар. Так, якщо товар призначається для використання або починає використовуватися в операціях пільгових/необ’єктних/негосподарських, то слід нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Якщо ж товар призначений для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то жодних компенсуючих податкових зобов’язань нараховувати не слід.

Податок на прибуток.

Для підприємств, які не коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, операція в податковоприбутковому обліку буде відображена за правилами бухобліку, оскільки такі платники податку на прибуток не використовують податкові різниці.

В свою чергу, при імпорті товарів від нерезидентів підприємствами, які коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, необхідно перевірити організаційно-правову форму нерезидента – постачальника, в зазначеному випадку – резидента Республіки Польща. У разі, якщо його організаційно-правова форма згадана у Переліку організаційно-правових форм, затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 №480 і він не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій він зареєстрований як юридична особа, необхідно застосовати податкову різницю із пп. 140.5.4 ПКУ, а саме - збільшити фінрезультат на 30 % вартості отриманого імпортного товару від такого нерезидента.

Висновки:

Імпортований товар при митному оформленні обкладається ввізним митом та імпортним ПДВ, за умови відсутності законодавчих звільнень та пільг.

Україна має пільгову торговельну угоду з ЄС, що передбачає нульове ввізне мито для більшості промислових товарів з ЄС (поступове впровадження вільної торгівлі з ЄС).

Наразі існують тимчасові пільги на енергетичне обладнання, які можуть звільняти UPS від мита та ПДВ у період дії спеціальних норм, але це вимагає окремої перевірки відповідних актів. Застосування пільг потребує точності, підготовки та професійного супроводу.

Оподаткування ПДВ операцій з отримання товарів від нерезидента залежить від його подальшого використання.

Оподаткування імпортних операцій податком на прибуток буде залежати від того, чи визначає платник податку податкові різниці, а також податкового статусу нерезидента.