Податкова соцпільга на двох дітей, одна з яких дитина з інвалідністю: два випадки

Два випадки ПСП на дітей: 1) Працівник має двох дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, діти до 15 років. Який розмір ПСП та кількість додаткової відпустки на дітей у цьому випадку? 2) Працівник має двоє дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, вік дітей 9 та 16 років. Який розмір ПСП та кількість днів відпустки на дітей?

Відповідно до пп. 169.1 ПКУ, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП.

Згідно з пп. 169.4.1 ПКУ, ПСП застосовують до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.

Відповідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Працівник має двох дітей одна з яких дитина з інвалідністю: діти до 15 років. Який розмір ПСП та кількість додаткової відпустки на дітей у цьому випадку?

Працівнику, який працює та виховує двох неповнолітніх дітей віком до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, має право на 100% ПСП на одну дитину та на підвищену 150% ПСП на дитину з інвалідністю, згідно з пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ, на підставі заяви та підтвердних документів.

При визначенні граничного рівня доходу, який дає право на отримання ПСП, варто керуватись абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ.

Тобто граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП працівниці становитиме 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4) помноженої на відповідну кількості дітей. В даному випадку, граничний розмір складатиме – 8480,00 грн.

ПСП буде 3785,00 грн з двох підстав: 1514,00 грн (100%) та 2271,00 грн (150%).

Додаткова соціальна відпустка працівнику, який має двох дітей до 15 років включно, і одна з них дитина з інвалідністю, надається у кількості 17 календарних днів згідно з ч. 2 ст. 19 Закону про відпустки. Тобто за двома підставами, як працівник, що має двох дітей та працівник, який має дитину з інвалідністю.

При цьому працівник не втратить і надалі право на додаткову соціальну відпустку, але як працівник, який має дитину з інвалідністю, допоки їй не виповниться 18 років, тобто до досягнення граничного віку, після якого особа не вважається дитиною, але кількість календарних днів буде тільки 10 (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки).

Працівник має двоє дітей одна з яких дитина з інвалідністю: вік дітей 9 та 16 років. Який розмір ПСП та кількість днів відпустки на дітей?

Податкова соціальна пільга, передбачена пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (пп. 169.3.3 ПКУ).

Отже, з вказаної норми розуміємо, що працівник, який має двох неповнолітніх дітей віком 9 та 16 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, має право на 100% ПСП на одну дитину та на підвищену 150% ПСП на дитину з інвалідністю, тобто так як і у першому випадку.

В даному випадку, працівник втрачає право на додаткову соціальну за двома підставами, як працівник, що має двох дітей. Проте у працівника залишається право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки), але як працівника, який має дитину з інвалідністю, допоки їй не виповниться 18 років, тобто до досягнення граничного віку, після якого особа не вважається дитиною.