ПН не на повну суму авансу: як виправити та коли виникне право на ПК?

При отриманні коштів за майнові права підприємством було складено ПН, в якій згодом було виявлено помилку, а саме занижено значення кількості та ціни (відповідно ПН складено на меншу суму). Як постачальнику виправити таку помилку? Коли покупець отримає право на ПК?

Згідно з пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів або послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів чи послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів чи послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів або послуг.

Тобто, пп. 192.1 ПКУ передбачено, що РК має складатись на певну подію, зокрема якщо відбувається перегляд (зміна) ціни. В даному ж випадку перегляду ціни не відбувається, а ціна як і кількість вказані помилково, що призвело до того, що ПН складено не на повну суму отриманого авансу. ПКУ та Порядок №1307 не містять спеціальних норм щодо такої ситуації.

При цьому, податківці неодноразово зазначали як саме в такому випадку, на їх погляд, постачальнику потрібно зробити коригування у ПН:

  • на дату виявлення помилки скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених не на всю суму операцій, здійснених платником податку, а лише на їх частину, та вивести в нуль показники, зазначені в таких податкових накладних;
  • скласти датою виникнення податкових зобов’язань нові податкові накладні на всю суму таких операцій.

Податківці наполягають на тому підході, що складена не на всю суму авансу податкова накладна є помилковою, а отже підлягає виключенню з реєстру (причина коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів»), а замість неї, на дату передоплати має бути складена і зареєстрована нова ПН на повну суму отриманого авансу.

Що ж до покупця, то отримана ним податкова накладна є помилковою, оскільки її сума не відповідає сумі операції (передоплаті), а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ до ПК.

Тобто, покупець в такому випадку не має право на ПК за такою ПН. Лише після реєстрації постачальником в ЄРПН нової ПН (з правильними показниками) покупець має право на її підставі включити суми ПДВ до ПК (але не пізніше 1095 днів з дати складання такої ПН). Якщо така ПН буде зареєстрована із запізненням то право на ПК виникне лише починаючи з місяця в якому ПН було зареєстровано. Якщо реєстрація нової ПН буде вкладатись у встановлені терміни, то право на ПК у покупця як і звичайно виникне у періоді в якому таку ПН було складено. Про це зазначалось тут.

Що ж до Декларації з ПДВ, то у ній відображаються лише показники правильних первинних документів, зокрема ПН. Таким чином, ані помилкова ПН, ані РК до неї у Декларації постачальника і покупця не відобраджаються. При цьому, постачальник має відобразити у періоді виникнення ПЗ з ПДВ, не залежно від дати реєстрації правильної ПН, податкові зобов'язання на всю суму авансу.