Перерахунок пального в літри за температури 15 °C у 2026 році (аудіоверсія)

Який порядок перерахунку обсягу пального в літри, приведені до температури 15 °C, у разі використання паливороздавальної колонки (ПРК) на акцизному складі, з якого здійснюється роздрібна реалізація пального? Які вимоги податкового законодавства необхідно враховувати під час такого перерахунку?

У разі роздрібного відпуску пального через паливороздавальні колонки (ПРК) на акцизному складі, який є ліцензованим місцем роздрібної торгівлі пальним, окремий математичний перерахунок фактично відпущеного обсягу в літри, приведені до температури 15 °C, не здійснюється. Для цілей акцизного оподаткування фактично відпущені літри пального вважаються літрами, приведеними до температури 15 °C. Це правило є спеціальною законодавчою умовністю та не означає фізичного приведення об'єму пального до зазначеної температури.

Правило обліку роздрібного відпуску пального

Відповідно до пп. 232.1 ПКУ одиницею обліку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) є літри, приведені до температури 15 °C.

Водночас для пального, відпущеного в місцях роздрібної торгівлі, на які отримано відповідні ліцензії, встановлено спеціальне правило: фактично відпущені літри для цілей розділу VI ПКУ вважаються літрами, приведеними до температури 15 °C.

Отже:

  • додатковий температурний перерахунок обсягу пального, відпущеного через ПРК на ліцензованій АЗС або АГЗС, не проводиться;
  • обсяг реалізації, зафіксований ПРК та РРО, відображається в акцизних накладних без застосування температурних коефіцієнтів;
  • відповідні одиниці обліку застосовуються в первинних документах, акцизних накладних, розрахунках коригування та декларації з акцизного податку.

Аналогічний підхід передбачений пп. 230.1.3 ПКУ щодо показників ПРК та оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Податкова позиція підтверджується офіційними роз'ясненнями ДПС в базі ЗІР ДПС, категорія 114.02 та роз’ясненні ГУ ДПС у Вінницькій області — «Про особливості обліку пального», де ДПС прямо зазначає, що літри пального, фактично відпущені через ПРК та відображені в РРО, вважаються приведеними до 15 °C без додаткового перерахунку.

Метрологічні вимоги та реєстрація ПРК

Відповідно до пп. 230.1.2 ПКУ розпорядник акцизного складу повинен забезпечити належне обладнання місць відпуску пального витратомірами-лічильниками, а резервуарів — рівнемірами-лічильниками з урахуванням установлених законодавством винятків.

При цьому:

  • ПРК можуть виконувати функції витратомірів-лічильників за умови наявності чинних позитивних результатів повірки або оцінки відповідності;
  • витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники та резервуари підлягають реєстрації у відповідному державному реєстрі згідно з установленим порядком;
  • експлуатація обладнання повинна відповідати метрологічним вимогам, а реалізація пального через необладнані або неналежним чином обладнані місця відпуску забороняється у випадках, визначених ПКУ.

Наявність справних і належним чином зареєстрованих засобів вимірювання забезпечує достовірність даних про фактичний відпуск пального, однак не змінює спеціального правила п. 232.1 ПКУ щодо прирівнювання відпущених літрів до літрів при 15 °C.

Врегулювання облікової різниці

Унаслідок застосування різних підходів до визначення обсягів надходження, зберігання та роздрібного відпуску пального можуть виникати розбіжності між залишками пального в СЕАРП та СЕ і бухгалтерському обліку.

Відповідно до пунктів 47–48 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 №408, передбачено спеціальний механізм врегулювання облікової різниці на акцизних складах, які є ліцензованими місцями роздрібної торгівлі пальним.

Обліковою різницею визнається відхилення між залишками пального в СЕАРП та СЕ і бухгалтерському обліку за відповідним кодом УКТ ЗЕД, що виникло внаслідок врахування фактично відпущених через ПРК літрів як літрів, приведених до 15 °C, без урахування температурного впливу.

Для застосування спеціального порядку розмір такої різниці наприкінці календарного року не повинен перевищувати:

  • 1% річного обсягу реалізації пального за відповідним кодом УКТ ЗЕД;
  • 3% річного обсягу реалізації скрапленого газу, який обліковується в СЕАРП та СЕ за умовним кодом 2711.

На обсяг пального в межах визначеної облікової різниці, який обліковується в СЕАРП та СЕ, платник акцизного податку має право скласти акцизну накладну форми «П» в одному примірнику та зареєструвати її в ЄРАН (ЗІР ДПС, підкатегорія 114.11.03).

Така накладна:

  • складається на підставі бухгалтерської довідки за попередній календарний рік;
  • оформлюється із зазначенням коду операції «9»;
  • реєструється не пізніше 31 січня поточного календарного року за попередній рік.

При цьому спеціальний порядок не поширюється автоматично на будь-які нестачі, втрати пального або розбіжності, не пов'язані з температурним фактором. Облікова різниця повинна бути документально обґрунтована.

Суди теж розмежовують фактичну реалізацію пального та документального врегулювання облікової різниці. Так, в Рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №380/25761/23, предметом спору була правомірність застосування санкцій у зв'язку з оформленням акцизної накладної на облікову різницю. Платник обґрунтовував, що списання температурної різниці на підставі бухгалтерської довідки не є розрахунковою операцією, яка потребує проведення через РРО.

Висновки

  • При роздрібній реалізації пального через ПРК на акцизному складі, який є ліцензованим місцем роздрібної торгівлі пальним, фактично відпущені літри для цілей акцизного обліку прирівнюються до літрів, приведених до температури 15 °C. Додатковий математичний перерахунок не здійснюється;
  • Водночас розпорядник акцизного складу зобов'язаний забезпечити належний метрологічний стан та реєстрацію вимірювального обладнання, достовірний облік надходження, відпуску й залишків пального;
  • Температурні розбіжності між залишками в СЕАРП та СЕ і бухгалтерському обліку можуть врегульовуватися відповідно до пунктів 47–48 Порядку №408 за умови документального підтвердження їх походження та дотримання встановлених обмежень — 1% для пального і 3% для скрапленого газу за умовним кодом 2711.