Перехід зі зведеної податкової накладної на першу подію для послуг зв’язку у 2026 році (аудіоверсія)

Так, підприємство має право перейти на складання податкових накладних за загальним правилом першої події (пп. 187.1 ПКУ). Складання зведених податкових накладних відповідно до пп. 201.4 ПКУ для постачань безперервного або ритмічного характеру, включно з послугами зв'язку, є правом платника податку, а не його обов'язком. Оскільки законодавство не встановлює окремої процедури "виходу" із зведеного порядку складання податкових накладних чи мінімального строку його застосування, перехід можливий з будь-якої дати за рішенням підприємства. Практично найдоцільніше здійснити такий перехід з першого числа календарного місяця - початку нового звітного (податкового) періоду з ПДВ.

Правові підстави для зведених податкових накладних послуг зв'язку

Відповідно до пп. 201.4 ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну — окремо на кожного покупця – платника ПДВ або одну зведену податкову накладну на всіх покупців – неплатників ПДВ. Ритмічним постачанням вважається постачання одному покупцю два і більше разів на місяць.

Податкові органи послідовно відносять послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги, послуги мобільного зв'язку) до постачань безперервного характеру для цілей пп. 201.4 ПКУ, оскільки такі послуги фактично надаються абоненту постійно протягом розрахункового періоду, а не окремими подіями.

Складання зведеної податкової накладної — право, а не обов'язок платника

Чинне податкове законодавство прямо розмежовує випадки, коли складання зведених податкових накладних є добровільним вибором платника, і випадки, коли воно є обов'язковим. До добровільних випадків віднесено саме постачання безперервного або ритмічного характеру за пп. 201.4 ПКУ, а також складання зведеної податкової накладної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання (пп. 188.1 ПКУ). Обов'язковим складання зведеної податкової накладної є лише при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до пп. 198.5 та пп. 199.1 ПКУ, що не стосується постачання послуг зв'язку абонентам.

Ця класифікація підтверджується й позицією ДПС у роз'ясненнях категорії 101.16 ЗІР, податковий орган вживає формулювання “може”, а не “повинен”, щодо складання зведеної податкової накладної на постачання безперервного/ритмічного характеру.

З цього випливає, що складання зведеної податкової накладної не є окремим зареєстрованим спеціальним режимом (на кшталт касового методу обліку ПДВ за пп. 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, який має власну, обмежену в часі процедуру застосування), а є лише методом оформлення первинного податкового документа, який платник застосовує самостійно, виходячи з власного управлінського рішення. Відповідно, підприємство має право в будь-який момент відмовитися від застосування пп. 201.4 ПКУ і перейти на складання податкових накладних за загальним правилом першої події.

Дата переходу: відсутність законодавчих обмежень і практичні рекомендації

Оскільки складання зведених податкових накладних не є формально зареєстрованим статусом і не потребує подання будь-якої заяви чи повідомлення до контролюючого органу для початку застосування, аналогічно немає й встановленої законодавством процедури чи мінімального строку для відмови від такого порядку. ПКУ не містить норми, яка б визначала конкретну дату, з якої можливий перехід, чи забороняла б такий перехід протягом певного періоду.

Водночас із суто практичних міркувань контролю та уникнення помилок рекомендуємо здійснювати перехід з першого числа календарного місяця — тобто з початку нового звітного (податкового) періоду з ПДВ. Це дозволяє: уникнути ситуації, коли постачання одному й тому самому абоненту в межах одного розрахункового періоду частково охоплені зведеною податковою накладною, а частково - окремими податковими накладними за першою подією (що ускладнює звірку обсягів постачання та підвищує ризик як задвоєння, так і пропуску бази оподаткування); та забезпечити чітку межу між “старим” і “новим” порядком для цілей подальших податкових перевірок.

Практичні аспекти впровадження переходу

Рекомендуємо, попри відсутність прямої законодавчої вимоги, оформити перехід внутрішнім розпорядчим документом (наказом) із зазначенням дати переходу - це не є обов'язковим за ПКУ, але слугуватиме додатковим підтвердженням послідовності дій підприємства у разі наявності питань від контролюючого органу.

Перед переходом варто пересвідчитися, що білінгова та бухгалтерські системи підприємства технічно готові формувати податкові накладні за кожною першою подією (оплатою або фактичним наданням послуги) окремо, а не одним зведеним підсумком за місяць, оскільки обсяг документообігу з ПДВ зросте пропорційно кількості розрахункових подій з абонентами.

Якщо порядок складання зведених податкових накладних згадувався в публічній оферті чи договорах з абонентами, доцільно узгоджено оновити відповідні положення для уникнення розбіжностей між договірною документацією та фактичним порядком оподаткування операцій.

Висновки

1. Складання зведених податкових накладних за пп. 201.4 ПКУ для послуг зв'язку абонентам є правом, а не обов'язком платника ПДВ, тому підприємство має повне право перейти на складання податкових накладних за правилом першої події (пп. 187.1 ПКУ);
2. Оскільки зведена податкова накладна не є формально зареєстрованим спеціальним режимом, законодавство не встановлює ні окремої процедури відмови від неї, ні мінімального строку застосування, ні конкретної дозволеної дати переходу;
3. Перехід можливий з будь-якої дати за рішенням підприємства; з практичних міркувань рекомендується здійснити його з першого числа календарного місяця — початку нового звітного періоду з ПДВ, оформивши це внутрішнім розпорядчим документом.