ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
У подібних ситуаціях позиція контролюючих органів є фіскальною та базується на формальному критерії — наявності чи відсутності чинних договірних відносин між сторонами розрахунків.
Податківці послідовно наполягають: якщо між суб’єктами господарювання укладено договір на постачання товарів чи послуг, будь-які фінансові надходження від такого покупця розглядаються як договірна оплата або попередня оплата (аванс). Відповідно, у день зарахування коштів на банківський рахунок у постачальника за правилом першої події виникають податкові зобов'язання з ПДВ згідно з нормами п. 187.1 та п. 201.1 Податкового кодексу України (ПКУ). Скласти податкову накладну контролери вимагають на повну суму, що надійшла на рахунок, включаючи надлишково сплачені кошти.
Факт повернення надлишку вже наступного дня контролери не визнають підставою для невизнання податкових зобов'язань чи автоматичного «згортання» взаєморозрахунків без виписки документів. Натомість день зворотного перерахування надлишку трактується фіскалами як повернення постачальником суми авансу за п. 192.1 ПКУ. На цю дату продавець зобов’язаний скласти зменшуючий розрахунок коригування.
Такий підхід контролери аргументують тим, що статус суто «помилкових» кошти можуть мати лише тоді, коли між відправником і одержувачем узагалі відсутні будь-які господарські чи договірні відносини. Лише за повної відсутності контрактів операція не розглядається як об’єкт оподаткування ПДВ, що неодноразово підтверджувалося податковими роз’ясненнями (зокрема, в ІПК ДПС від 23.09.2022 р. №1534/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 24.11.2022 р. №2055/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 26.12.2022 р. №2380/ІПК/99-00-21-03-02-06 та від 24.11.2023 р. №4328/ІПК/99-00-21-03-02). Якщо ж договір існує, фіскали вимагають документування податкової події, що закріплено в ІПК ДПС від 03.07.2023 р. №1681/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 27.08.2024 р. №4229/ІПК/99-00-21-03-02 та підтверджено в ІПК ДПС від 18.09.2026 р. №5570/ІПК/99-00-21-03-02.
З теоретичної точки зору надлишок грошей понад вартість робіт не є оплатою за послугу і не відповідає поняттю об'єкта оподаткування, проте оскарження вимог податківців можливе здебільшого через суд. Для уникнення податкових ризиків алгоритм дій платника полягає у складанні ПН на загальну суму надходження в день її отримання та наступному складанні зменшуючого РК на дату повернення коштів. При цьому скоригувати податкові зобов'язання постачальник зможе лише після того, як покупець зареєструє відповідний розрахунок коригування в ЄРПН.
Читайте також: Повернення помилково отриманої оплати наступного дня: ДПС вимагає складання ПН та РК
Висновки
- За наявності господарського договору з контрагентом податкові органи кваліфікують будь-яку надлишкову суму як оплату за послуги та вимагають нарахування ПДВ за правилом першої події;
- Повернення надлишку наступного дня вимагає оформлення розрахунку коригування за п. 192.1 ПКУ як повернення попередньої оплати;
- Зменшення податкових зобов'язань у постачальника можливе лише після успішної реєстрації зменшуючого розрахунку коригування покупцем у ЄРПН.