ПДВ 7% на ліки у медпослугах у 2026 році: податковий кредит, зобов’язання та ризики ДПС (аудіоверсія)

У вашій моделі ключовим є розмежування двох періодів: до реєстрації підприємства платником ПДВ і після такої реєстрації. Те, що лікарські засоби закуповуються зі ставкою 7%, а медичні послуги звільнені від ПДВ, не означає, що вхідний ПДВ просто «втрачається» після реєстрації: після набуття статусу платника спочатку виникає податковий кредит, а далі — компенсуючі податкові зобов'язання за пп. 198.5 ПКУ.

Поки підприємство не зареєстроване платником ПДВ

До дати ПДВ-реєстрації підприємство не має права на податковий кредит. Право на ПК виникає у зареєстрованого платника щодо операцій, перша подія за якими відбулася починаючи з дати його ПДВ-реєстрації. ДПС прямо підтверджує цей підхід (база ЗІР, Категорія: 101.13).

Тому при придбанні ліків вся сума (в т.ч. вхідний ПДВ) формує первісну вартість запасів (пп. 5 НП(С)БО 9), а при їх використанні для надання медичних послуг повна облікова вартість, включаючи «невідшкодований» ПДВ, списується у прямі матеріальні витрати. Таким чином, до ПДВ-реєстрації ПДВ фактично є елементом собівартості ліків і, зрештою, медичної послуги.

Після реєстрації платником ПДВ

Після дати реєстрації платником ПДВ, при купівлі лікарських засобів зі ставкою 7% ПДВ, підприємство, за наявності належно складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної формує податковий кредит. Загальне правило пп. 198.3 ПКУ передбачає включення до ПК ПДВ, нарахованого/сплаченого при придбанні товарів та послуг; зареєстрована ПН є підставою для такого кредиту. Тож, звільнений характер майбутньої медичної послуги сам по собі не забороняє первісно сформувати ПК. Компенсація відбувається через механізм пп. 198.5 ПКУ.

Окремо слід зазначити, якщо ліки були придбані до реєстрації підприємства платником ПДВ, сама подальша реєстрація не перетворює ПДВ, який раніше було віднесено до первісної вартості запасів, на звичайний податковий кредит. Тобто, відновлення 7% ПДВ із залишків ліків, придбаних до ПДВ-реєстрації, не відбувається.

Використання ліків у звільнених медичних послугах після реєстрації платником ПДВ - механізм п. 198.5 ПКУ

Якщо підприємство має відповідну ліцензію і конкретна медична послуга підпадає під пп. 197.1.5 ПКУ, операція з її постачання звільняється від ПДВ.

Для придбаних з ПДВ ліків, які використовуються у звільнених операціях, спрацьовує пп. 198.5 ПКУ. Суть механізму пп. 198.5 ПКУ — це компенсація раніше сформованого податкового кредиту з ПДВ, якщо придбані з ПДВ товари/послуги починають використовуватися в операціях, які не дають права на збереження такого податкового кредиту.

Зокрема, ДПС у Львівській області у липні 2026 року окремо підтвердила саме цей механізм для медичної сфери (див. тут): якщо товари/послуги придбані з ПДВ і надалі використовуються у звільнених медичних операціях, необхідно нарахувати компенсуючі ПЗ та скласти зведену ПН.

Водночас, зважаючи, що у пп. 197.1.5 є перелік медичних послуг, на які звільнення не поширюється, придбані з ПДВ лікарські засоби можуть використовуватись одночасно у звільнених і оподатковуваних операціях.

В цьому разі механізм компенсації буде наступним:

• Якщо конкретні ліки можна прямо ідентифікувати як використані у звільненій послузі — застосовується пп. 198.5 ПКУ;
• Якщо одні й ті самі придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних і звільнених операціях, застосовується механізм ст. 199 ПКУ — пропорційне нарахування ПЗ відповідно до частки використання в неоподатковуваних операціях з подальшим річним перерахунком. ДПС окремо підтвердила застосування ст. 199 саме до змішаної медичної діяльності.

Тому для клініки бажано організувати аналітику обліку операцій щонайменше за трьома напрямками: «виключно звільнені операції»/«виключно оподатковувані»/«одночасне використання».

Ставка до компенсуючих ПЗ

Якщо лікарський засіб був придбаний з ПДВ 7%, то компенсуючі ПЗ за таким придбанням також формуються за відповідною ставкою 7%. У декларації ДПС передбачає окреме відображення компенсуючих ПЗ залежно від ставки; сама ДПС зазначає використання рядків 4.1/4.2 для таких зобов'язань. База для пп. 198.5 щодо товарів визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ — виходячи з вартості їх придбання.

ПДВ-облік та відображення в звітності

За операціями використання в неоподатковуваних операціях запасів, придбаних з ПДВ, не пізніше останнього дня звітного місяця складається зведена податкова накладна з кодом ознаки зведеності «1», типом причини «09» та умовним ІПН отримувача «600000000000». Така зведена податкова накладна на умовні (компенсуючі) зобов'язання (за пп. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ) реєструється в ЄРПН протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вона складена (тобто не пізніше 20-го числа наступного місяця).

В декларації з податку на додану вартість операції відображаються:

• вхідний ПДВ 7% — у рядку 10.2 розділу II декларації з ПДВ;
• компенсуючі ПЗ за ставкою 7% (за пп. 198.5 або п. 199.1) — у рядку 4.2 розділу I декларації з ПДВ.

Податкові ризики

Якщо після ПДВ-реєстрації вся або практично вся діяльність підприємства складається з медичних послуг, звільнених від ПДВ відповідно до пп. 197.1.5 ПКУ, реєстрація платником ПДВ не створює економічної вигоди щодо 7% вхідного ПДВ на лікарські засоби. Податковий кредит фактично нейтралізується компенсуючими податковими зобов’язаннями.

Водночас у підприємства виникає додатковий податковий та адміністративний документообіг:

• облік податкового кредиту;
• складання і реєстрація податкових накладних;
• складання зведених ПН за пп. 198.5 та/або ст. 199 ПКУ;
• подання декларації з ПДВ;
• розмежування оподатковуваних і звільнених операцій;
• визначення напряму використання придбаних товарів і послуг;
• проведення річного перерахунку за ст. 199 ПКУ у відповідних випадках.

Основним податковим ризиком стає не сама ставка ПДВ 7% на лікарські засоби, а правильність кваліфікації медичних послуг як звільнених або оподатковуваних та правильність застосування пп. 198.5 і ст. 199 ПКУ.

Окремо зверну увагу: сам факт значного обороту саме звільнених медичних послуг потребує окремого аналізу для визначення обов'язковості ПДВ-реєстрації, оскільки правила реєстрації та визначення обсягу операцій не слід ототожнювати з фактичним виникненням ПДВ до сплати. Зокрема, ДПС на своєму сайті (див. тут) станом на 4 березня 2026 року підтверджує загальний поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн за останні 12 місяців для операцій, що враховуються за ст. 181 ПКУ.

Висновки

• До ПДВ-реєстрації вхідний ПДВ 7% за ліками включається до їх первісної вартості та через списання запасів формує собівартість медичних послуг; права на податковий кредит немає;
• Після ПДВ-реєстрації вхідний ПДВ 7% включається до податкового кредиту, але при використанні ліків у звільнених медичних послугах він компенсується нарахуванням ПЗ за пп. 198.5 ПКУ; при змішаному використанні застосовується ст. 199 ПКУ;
• Економічної ПДВ-вигоди при виключно звільненій медичній діяльності фактично немає: податковий кредит нейтралізується компенсуючими ПЗ, натомість зростають податковий документообіг і ризики правильного розмежування звільнених та оподатковуваних операцій.