Оподаткування спадщини: хто нараховує, хто сплачує та яку ставку застосовувати?
Фізична особа вступає у спадщину після смерті дядька. Нотаріус повідомив про необхідність сплати податків зі спадщини, однак не пояснив, хто саме здійснює їх нарахування. Прошу уточнити: 1. Який орган нараховує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір зі спадщини? 2. Чи здійснює нотаріус нарахування таких податків, чи лише перевіряє факт їх сплати? 3. Чи правильно розуміти, що у разі оподатковуваної спадщини податкові зобов’язання визначає та сплачує сам спадкоємець шляхом подання річної податкової декларації, а контроль здійснює податкова служба?
Хто відповідає за нарахування та сплату податків?
Згідно з п. 174.3 ПКУ, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору (ВЗ) спадкоємець визначає самостійно.
Нотаріус не є податковим агентом у розумінні пп. 14.1.180 ПКУ. Його обов’язок, згідно з п. 174.4 ПКУ, полягає у поданні інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину контролюючому органу (через додаток 4ДФ).
Якщо спадкоємець — резидент, нотаріус видає свідоцтво без документа про сплату податку (п. 174.4 ПКУ).
Якщо спадкоємець — нерезидент, нотаріус видає свідоцтво лише після пред’явлення документа про сплату податку (абз. 2 п. 174.4 ПКУ).
Чи потрібно подавати декларацію?
Обов’язок подання декларації встановлено п. 179.1 ПКУ. Однак, згідно з п. 179.2 ПКУ, декларація не подається, якщо податки були сплачені до моменту оформлення спадщини у нотаріуса. Якщо ж спадщина оподатковувана (наприклад, від дядька) і податок не був сплачений заздалегідь, подання річної декларації є обов’язковим.
Ставки податку (ПДФО)
Ставки ПДФО при спадкуванні регламентуються п. 174.2 ПКУ:
· 0 % — для об’єктів спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (пп. 174.2.1 ПКУ). Хто саме належить до цих ступенів, визначено у пп. 14.1.263 ПКУ (1-й: батьки, чоловік/дружина, діти; 2-й: рідні брати/сестри, баба/дід, онуки).
· 5 % — для об’єктів, що успадковуються спадкоємцями, які не належать до першого та другого ступенів (наприклад, племінники від дядька) (пп. 174.2.2 ПКУ).
· 18 % — якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом (пп. 174.2.3 ПКУ).
ВЗ сплачується лише з доходів, які оподатковуються ПДФО за ставками вище 0% (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тобто, якщо ПДФО 0%, то і ВЗ — 0%.
Ставка ВЗ — 5 % (пп. 1.3-1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Вартість майна для оподаткування
Для правильного розрахунку податку необхідно визначити базу оподаткування:
· Згідно з п. 174.8 ПКУ, якщо майно оподатковується за ставками 5% або 18%, обов’язковою є наявність оціночної вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності.
· Виняток: для легкових авто, мотоциклів та мопедів вартість визначається згідно з п. 173.1 ПКУ, але не нижче середньоринкової вартості або ринкової вартості за вибором платника (п. 174.7 ПКУ).
Коли звітувати та платити?
Спадкоємець може сплатити ПДФО та ВЗ за місцем відкриття спадщини до отримання свідоцтва. У цьому випадку, на підставі п. 179.2 ПКУ, декларація за цей дохід не подається.
Якщо сплата не відбулася одразу, спадкоємець подає декларацію до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПКУ) та сплачує податки до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ).
Висновок
Оскільки дядько та племінник не є родичами першого або другого ступеня споріднення (пп. 14.1.263 ПКУ), така спадщина оподатковується ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5% або 5% (залежно від дати отримання свідоцтва). Відповідальність за розрахунок та сплату лежить виключно на спадкоємцеві.