Оподаткування переказів у цивільному шлюбі: контраргументи
Чи можливо довести, що грошові перекази між чоловіком та жінкою, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу (у цивільному шлюбі), не підлягають оподаткуванню, всупереч позиції податкової служби?
Позиція податкової служби
Ця позиція наведена у відповіді ДПС на питання в ЗІР (103.02): «Чи оподатковуються ПДФО та військовим збором грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі?».
Коротка відповідь податкової служби така:
Оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні Податкового кодексу України слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Обґрунтування податкової служби (тезисно):
- Незареєстрований шлюб: За Сімейним кодексом України (ст. 21, 27), проживання без реєстрації шлюбу не створює прав та обов’язків подружжя;
- Податковий кодекс: Грошові перекази між особами без шлюбних обов’язків вважаються «іншим доходом» (пп. 164.2.20 ПКУ);
- Оподаткування ПДФО: Інший дохід включається до загального оподатковуваного доходу та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ст. 163, 164 ПКУ);
- Військовий збір: Цей дохід також оподатковується військовим збором за ставкою 5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16 - 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);
- Декларація: Отримувач доходу від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний подати декларацію та сплатити податки (пп. 168.2.1 ПКУ).
Чи існують контраргументи позиції податкової служби?
Так, існують вагомі юридичні аргументи, що дозволяють оскаржити фіскальну позицію податкової служби. Хоча позиція ДПС є прямолінійною і безпечною для бюджету, вона ігнорує низку важливих положень цивільного та сімейного законодавства, а також саму економічну суть таких операцій. Розглянемо ключові контраргументи.
Основний контраргумент: Спільна сумісна власність та ведення спільного господарства
Податкова служба у своїй відповіді спирається на те, що незареєстрований шлюб не створює прав та обов'язків подружжя (ст. 21 Сімейного кодексу України). Це твердження є правильним, але неповним, оскільки воно ігнорує правовий режим майна осіб, які проживають однією сім'єю.
Ключовим аргументом є положення ст. 74 Сімейного кодексу України (СКУ), яка встановлює:
«Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними».
З цієї норми випливає, що:
Закон визнає економічну єдність такої сім'ї. Хоча вони не є подружжям у формальному сенсі, їхні майнові відносини регулюються спеціальною нормою, яка прирівнює їх до режиму власності подружжя;
Гроші є таким самим майном, як і інші речі. Якщо пара накопичує кошти на спільний рахунок або для спільної покупки, ці кошти є об'єктом їхньої спільної сумісної власності;
Переказ коштів не є доходом. У цьому контексті переказ грошей з картки одного партнера на картку іншого для оплати оренди, комунальних послуг, купівлі продуктів чи інших спільних потреб не є отриманням «іншого доходу» або «додаткового блага» (див. пп. 164.2.17, пп. 164.2.20 ПКУ). Це лише перерозподіл спільних коштів всередині домогосподарства для управління спільним бюджетом. Отримувач не збагачується, а виступає тимчасовим розпорядником спільних грошей.
Отже, можна стверджувати, що оскільки кошти, які переказуються, є спільними або призначені для спільних цілей, то в особи, яка їх отримує, не виникає об'єкта оподаткування ПДФО та військовим збором.
Альтернативний погляд: Грошовий переказ як дарунок
Навіть якщо відійти від концепції спільної власності і трактувати такий переказ як безоплатне надання коштів, позиція ДПС про оподаткування за ставкою 18% + 5% є спірною. Економічна суть такого переказу значно ближча до дарунка.
Оподаткування подарунків регулюється ст. 174 ПКУ, яка встановлює інші ставки:
- 0% – для подарунків від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення. Партнери у цивільному шлюбі сюди не належать.
- 5% ПДФО + 5% військового збору – для подарунків від фізичної особи, яка не є членом сім’ї першого чи другого ступеня споріднення.
Таким чином, навіть якщо визнати такий переказ оподатковуваним доходом, його слід кваліфікувати як подарунок і оподатковувати за сукупною ставкою 10%, а не 23%, як випливає з логіки ДПС про «інший дохід». Це вже є суттєвим пом'якшенням податкового навантаження.
Як доводити свою позицію?
Щоб захистити право на неоподаткування таких переказів, важливо мати докази ведення спільного господарства та спільного проживання.
Такими доказами можуть бути:
- Довідка про реєстрацію місця проживання за однією адресою;
- Спільні рахунки за комунальні послуги, договори оренди житла;
- Свідчення сусідів, друзів, родичів;
- Спільні фотографії, документи про спільні подорожі;
- Наявність спільних дітей;
- Документи, що підтверджують спільні великі покупки.
Крім того, при здійсненні переказів варто вказувати економічно обґрунтоване призначення платежу, наприклад: «на спільні побутові витрати», «сімейні витрати», «внесок на оплату оренди», «повернення частини витрат на продукти» тощо. Це допоможе підтвердити, що кошти не є особистим доходом отримувача.
Висновки:
Позиція податкової служби є фіскально орієнтованою та спрощеною. Вона ігнорує факт визнання законом економічної спільності осіб, що проживають у цивільному шлюбі.
Основний аргумент для звільнення від оподаткування полягає в тому, що грошові перекази для ведення спільного господарства є перерозподілом спільної сумісної власності (ст. 74 СКУ) і не створюють доходу в розумінні ПКУ.
Альтернативний (запасний) аргумент полягає в тому, що якщо такий переказ і визнавати доходом, то його слід кваліфікувати як дарунок і оподатковувати за значно нижчою ставкою 5% ПДФО + 5% ВЗ (ст. 174 ПКУ), а не як «інший дохід» за ставкою 18% + 5% ВЗ.