Оплата відрядження працівників іноземної організації філією
В Україні зареєстрована філія іноземної благодійної організації, в якій працюють особи-іноземці, які напряму не пов’язані з філією і зарплату отримують з іноземної організації. Час від часу виникає потреба у здійсненні ними відрядження, відповідно, виникають витрати на проїзд, харчування, проживання. Якщо ці витрати покриватиме філія, то чи не буде це для них додатковим благом? Чи не виникнуть через це додаткові податки?
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами й свободами, а також мають такі ж обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Крім того, КЗпП передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, – іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Тож, окрім звичайного працевлаштування іноземців, поширеним є їх працевлаштування в Україні під час відрядження. Відповідно до вищезазначеного Закону, такі іноземні працівники належать до особливої категорії та називаються «відряджені іноземні працівники».
Відряджені іноземні працівники — це іноземці та особи без громадянства, направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між українським та іноземним суб'єктами господарювання.
Як вбачається з визначення, для отримання дозволу для такої категорії працівників до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює видачу дозволів, окрім звичайного пакета документів, необхідно подати копію договору на виконання певного обсягу робіт/послуг, укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання (п. 5 ч. 1 ст. 42-2 Закону про зайнятість населення).
Отримання дозволу на таких працівників забезпечить легальність перебування їх на території України. Тому у разі, якщо на посаду керівника обирають нерезидента, йому не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування в Україні – законодавством передбачена службова картка працівника представництва іноземної компанії, для отримання якої необхідно значно менше витрат та часу. А для працівників – нерезидентів представництва можна отримати багаторазову візу.
Зазначимо, що без дозволу здійснюється працевлаштування працівників іноземних представництв, зареєстрованих на території України в установленому законодавством порядку, та перелічені в ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість населення.
При працевлаштуванні іноземних громадян, які працюють в філії, потрібно отримати дозвіл на його працевлаштування. Адже відповідно до Закону, праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або кількох роботодавців, за умови отримання дозволу для кожної посади.
Тож, вважаємо, що при скеруванні таких працівників у відрядження філія має керуватися нормами чинного законодавства, відповідно оплачувати відрядження без додаткового податкового навантаження.