Оплата лікарняного після звільнення: що з ЄСВ?
Працівник був на лікарняному з 02.02.2022 по 16.02.2022 рр., звільнився 01.05.2022 р. Лікарняний нараховано та подано заявку ФСС 01.08.2022 рр. (працівник надав документи для нарахування після звільнення). Чи потрібно нараховувати та виплачувати лікарняні за перші 5 к. днів за рахунок роботодавця та сплачувати ЄСВ, якщо трудові відносини на момент нарахування лікарняного були припинені?
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідностінезалежно від звільнення. Оплата перших п’яти днів здійснюється за рахунок коштів роботодавця (абз. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Отже, роботодавець зобов’язаний оплатити лікарняний колишньому працівнику за всі дні хвороби. При цьому виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує законодавства про працю (ст. 116 КЗпП), але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов'язане найближчого після нарахування дня для виплати зарплати, а допомогу з Фонду — після надходження грошей на рахунок.
Тому, після того, як підприємство отримає від звільненого працівника лікарняний листок, розрахує суму допомоги та подає до Фонду заяву-розрахунок, а після отримання коштів перераховує вже звільненому працівнику.
Щодо сплати ЄСВ
Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, які використовують найману працю та які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
А застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Тож, після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язки страхувальника.
Таким чином, в даному випадку, якщо після звільнення працівника колишній роботодавець проводить йому нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, то ЄСВ на її суму не нараховує. Оскільки, лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та пп. 3.3 Інструкції №5).
Аналогічна думка міститься у листі ДФС від 29.11.2018 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Відповідно і відображати лікарняний в Додатку 1 Об’єднаної звітності не потрібно.
Звертаємо увагу, колишній роботодавець має утримати з суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). Причому, оскільки лікарняні нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, то до загального оподатковуваного доходу їх уключають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). У Додатку 4ДФ таке нарахування, виплату та сплату потрібно відобразити за ознакою доходу «127».