Охоронна діяльність та єдиний податок: як безпечно перейти на загальну систему в 2026 році

Ремарка. Оскільки у запитанні не зазначено, чи зареєстроване підприємство платником ПДВ, у консультації виходимо з припущення, що суб’єкт господарювання є платником єдиного податку за ставкою 5%.

Нормативно-правове регулювання

З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), внесені Законом №4698-IX (див. аналіз цих змін тут). Згідно з оновленим пп. 11 пп. 291.5.1 ПКУ, здійснення охоронної діяльності стає несумісним із перебуванням на спрощеній системі оподаткування для платників єдиного податку (ЄП) першої — третьої груп.

Оскільки ПКУ не містить вичерпного переліку кодів КВЕД, що підпадають під заборону, виникає певна неоднозначність трактування норм. Податкові органи традиційно трактують це поняття широко, включаючи до нього не лише безпосередньо охорону (КВЕД 80.10), а й обслуговування систем безпеки (КВЕД 80.20) та проведення розслідувань (КВЕД 80.30) (див. роз’яснення ГУ ДПС у Чернігівській області).

У розумінні Закону №4616-VI охоронна діяльність обов’язково передбачає заходи захисту майна або осіб та потребує ліцензії МВС. Якщо діяльність підприємства не передбачає реагування на тривоги та ліцензування (наприклад, суто технічне обслуговування), вона формально не є охоронною. Проте, щоб уникнути конфліктів із ДПС, потрібно отримати ІПК або планувати перехід на загальну систему, якщо підприємство використовує «охоронні» КВЕД.

ЄДР та Реєстр платників ЄП

ЄДР відображає види діяльності, які підприємство може здійснювати, але не підтверджує фактичного їх ведення. Тому сама наявність у ЄДР КВЕД 80.10–80.30 не порушує умов перебування на спрощеній системі, якщо діяльність за ними фактично не здійснювалася і дохід не отримувався.

Натомість Реєстр платників ЄП містить лише дозволені для спрощеної системи види діяльності. Порушенням є саме фактичне здійснення забороненої діяльності. Укладення договору лише підтверджує намір, а податкові наслідки виникають при підписанні актів або отриманні оплати під час перебування на ЄП.

На цьому наголошують і податківці в ЗІР, категорія 107.01.03 «Чи є підставою для відмови у реєстрації ЮО платником ЄП третьої групи наявність у ЄДР (або у статуті ЮО) таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування?»

З огляду на це можливі два сценарії дій у 2026 році.

Сценарій 1. Плановий перехід (діяльність розпочнеться з ІІ кварталу)

Цей варіант є найбільш безпечним і дозволяє зберегти статус платника ЄП до кінця березня.

Етап 1. Січень 2026 року — перехідний період.

«Охоронні» коди вилучені з Реєстру платників ЄП з 15.01.2026.

Підприємство надає послуги виключно за дозволеними кодами (наприклад, КВЕД 33.14 — ремонт обладнання).

Весь дохід за січень оподатковується за стандартною ставкою ЄП (3% або 5%).

Етап 2. Лютий–березень 2026 року — підготовка.

Якщо КВЕД було вилучено також з ЄДР, то підприємству потрібно їх знову додати. Дані щодо КВЕД не вносяться до Реєстру платників ЄП.

Підприємство може укласти договір з клієнтом у лютому, але обов’язково вкажіть у ньому: «Надання послуг за цим Договором розпочинається з 01 квітня 2026 року». Головне — не підписувати актів і не приймати оплату за цими послугами до 1 квітня.

Етап 3. Березень 2026 року — перехід.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (див. пп. 298.2.1 ПКУ).

Відповідно до п. 183.4 ПКУ, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за умови, що суб’єкт господарювання відповідає вимогам п. 181.1 ПКУ, він повинен зареєструватися платником ПДВ.

Якщо реєстрація платником ПДВ обов’язкова, то реєстраційну заяву платника ПДВ (форма №1-ПДВ) подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.

Етап 4. Квітень 2026 року — новий статус.

З 1 квітня 2026 року підприємство стає платником податку на прибуток та ПДВ.

Сценарій 2. Вимушений перехід (діяльність розпочинається в І кварталі)

Якщо клієнт вимагає надання послуг уже в лютому або березні, то здійснення діяльності, яка не дає права на спрощену систему, зобов’язує підприємство перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому відбулося порушення (пп. 5 пп. 298.2.3 ПКУ). Тобто перехід все одно відбудеться з 1 квітня.

Дохід, отриманий саме від охоронної діяльності протягом І кварталу, оподатковується за подвійною ставкою, зокрема 10% (неплатник ПДВ) згідно з п. 293.5 ПКУ. Інший дохід (від дозволених КВЕД) оподатковується за звичайною ставкою.

У декларації за І квартал «заборонений» дохід відображається в окремому рядку.

Висновок

1. Оподаткування у січні: дохід за січень від дозволених видів діяльності оподатковується за звичайною ставкою 5%, оскільки підприємство вчасно вилучило «охоронні» КВЕДи та фактично не здійснювало заборонену діяльність.
2. Умови безпечного переходу: найбезпечніше розпочати роботу з новими клієнтами з 1 квітня 2026 року (після переходу на загальну систему); укласти договір можна і в лютому, але важливо не підписувати акти та не отримувати оплату за охоронні послуги до зміни статусу.
3. Наслідки передчасного старту: якщо фактично надати послуги або отримати за них кошти у лютому–березні, такий «заборонений» дохід підлягає оподаткуванню за подвійною ставкою 10% із подальшим обов'язковим переходом на загальну систему з другого кварталу.

Також читайте:
Охоронна діяльність у 2026 році на ЄП під забороною: деталі від ДПС
Послуги охорони надавалися у 2025 році, а оплата – у 2026 році: чи є порушення для перебування на ЄП?