Оформлення дистанційної роботи під час воєнного стану у 2026 році: алгоритм дій роботодавця (аудіоверсія)

Які кроки має виконати роботодавець для запровадження дистанційної роботи працівників в умовах воєнного стану у 2026 році, з урахуванням вимог трудового законодавства, оформлення наказу або трудового договору, а також визначення умов режиму роботи та забезпечення працівників необхідними засобами?

Коротка відповідь

В умовах воєнного стану процедура оформлення дистанційної роботи спрощена: її можна запровадити наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення письмового трудового договору, за умови ознайомлення працівника з таким наказом протягом двох днів з дня прийняття.

Обґрунтування та порядок дій

1. Форма трудового договору

За загальним правилом п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП, дистанційна робота потребує письмової форми договору. Проте в умовах воєнного стану діють спеціальні норми:

2. Алгоритм оформлення

Ініціатива

Пропозиція може виходити як від працівника (заява), так і від роботодавця.

Видання наказу

У наказі слід зазначити:

  • дату переходу на дистанційну роботу;
  • строк (на час воєнного стану або на визначений період);
  • способи комунікації (електронна пошта, месенджери);
  • порядок звітування про виконану роботу.

Ознайомлення

Працівник має бути ознайомлений з наказом протягом двох днів з дня його прийняття, але до фактичного початку дистанційної роботи. В умовах війни ознайомлення може відбуватися електронними засобами зв'язку.

3. Охорона праці та інструктажі

При дистанційній роботі працівник самостійно відповідає за безпеку свого робочого місця. Однак роботодавець зобов’язаний провести інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки щодо використання обладнання, яке він надає або рекомендує (ст. 13 Закону «Про охорону праці»). Такий інструктаж можна провести дистанційно (наприклад, через відеозв'язок), а підтвердженням буде обмін електронними документами.

4. Режим роботи та оплата

Місце роботи

Працівник самостійно обирає місце виконання роботи (вдома, в іншому місті чи за кордоном) та використовує інформаційно-комунікаційні технології (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП). Законодавство не забороняє працювати дистанційно, перебуваючи за кордоном.

Робочий час

Працівник розподіляє час на власний розсуд, якщо інше не визначено в наказі/договорі. Загальна тривалість не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Забезпечення

Якщо в наказі/договорі не прописано інше, обов’язок забезпечити працівника технікою (ноутбуком тощо) покладається на роботодавця (ч. 8 ст. 60-2 КЗпП).

Період відключення

Працівнику гарантується час для відпочинку, коли він може не відповідати на повідомлення роботодавця.

Оплата

Перехід на дистанційну роботу не є підставою для зменшення заробітної плати.

Важливо!

Укладення договору про дистанційну роботу забороняється, якщо робота передбачає наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів (ч. 2 ст. 60-2 КЗпП).