Облік загальновиробничих витрат у 2026 році: алгоритм списання при простої виробництва

Чи потрібен наказ про зміну напрямку списання?

Ні, видавати наказ про зміну напрямку списання витрат із рахунку 91 на 949 не потрібно.

Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат (ЗВВ) чітко регламентований НП(С)БО 16 «Витрати». Згідно з п. 11 НП(С)БО 16, ЗВВ поділяються на змінні та постійні. Постійні ЗВВ розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності.

Якщо виробництво тимчасово зупинено (простій), ви не змінюєте «напрямок» витрат наказом, а застосовуєте встановлений методологічний підхід до розподілу ЗВВ:

• Оскільки фактична потужність у січні-лютому дорівнює нулю, всі постійні ЗВВ стають нерозподіленими.

Відповідно до пп. 11 НП(С)БО 16, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

Чи можна списувати витрати у собівартість при відсутності ремонтів?

Тут виникає методологічна колізія: якщо реалізації (доходу) протягом звітного періоду (місяця) не було, списання на собівартість (рахунок 90) виглядає економічно необґрунтованим, оскільки порушується принцип відповідності доходів і витрат.

За буквального дотримання НП(С)БО 16 ви списуєте нерозподілені ЗВВ у дебет рахунку 901 (собівартість реалізації). Це призведе до від’ємного фінансового результату (збитку) у звітному періоді. Але, на наш погляд, така позиція неправильна, тому що вона суперечить економічному сенсу.

На наш погляд, при простої (коли виробництво взагалі не ведеться) протягом звітного періоду (місяця), витрати доцільніше відображати на рахунку 949, оскільки вони не пов'язані з отриманням доходу в поточному періоді.

Вибір цього варіанту доцільно зафіксувати у наказі про облікову політику та в бухгалтерській довідці за відповідний місяць, обґрунтувавши це тим, що підприємство перебуває у стані простою.

Податкові ризики (ПДВ)

Це найважливіший аспект. Якщо ви списуєте витрати на рахунок 949 (як «невиробничі»), податкова служба може трактувати це як використання товарів/послуг (оренди, комунальних послуг) у діяльності, що не пов'язана з господарською (не спрямована на отримання доходу). Це створює ризик вимоги нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Щоб уникнути цього, важливо документально оформити простій (наказ по підприємству, акти простою), підтверджуючи, що це вимушена тимчасова зупинка, а не припинення господарської діяльності.

Висновки

• Документування: Замість наказу про зміну рахунків, видайте наказ про простій виробничих потужностей. Це підтвердить, що витрати є вимушеними та пов'язаними з господарською діяльністю;
• Бухгалтерський облік: Списуйте нерозподілені постійні ЗВВ на рахунок 949 (якщо простій триває увесь звітний місяць) або 901 (якщо простій менше звітного місяця), оформивши це бухгалтерською довідкою з розрахунком нерозподілених витрат;
• Податковий захист: Для уникнення нарахування компенсуючого ПДВ за п. 198.5 ПКУ, зберігайте документи, що підтверджують готовність підприємства до відновлення ремонтів (договори, листування з клієнтами, плани робіт), щоб довести, що витрати понесені в межах господарської діяльності.