Облік та оподаткування ліквідації основних засобів

Відображення в обліку ліквідації ОЗ

Об’єкт ОЗ визнають активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена (п. 6 НП(С)БО 7).

Тобто об’єкт ОЗ перестає визнаватися активом, якщо підприємство вже не планує використовувати його у власній діяльності і навіть не може продати на сторону, бо немає осіб, які готові купити його. В цьому випадку підприємство ліквідує актив.

Ліквідацію ОЗ в обліку можна оформляти актом на списання основних засобів за формою №ОЗ-3 адаптованою для потреб підприємства чи самостійно розробленим документом, що містить основні реквізити первинного документа передбачені Законом про бухоблік.

В даному документі в розділі «Розрахунок результатів списання об'єктів» визначаються всі деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються. Оприбуткувати такі залишки можна за накладною або використати прибутковий ордер форми М-4.

Вони оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів 209 «Iнші матеріали», включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами. (п.45 Методрекомендацій №561, Iнструкції №291).

Ліквідацію ОЗ відображають такими проведеннями:

• Дт 131 Кт 10 – списання суми накопиченої амортизації ОЗ;
• Дт 976 Кт 10 – списання залишкової вартості списаного ОЗ. Але якщо об'єкт ОЗ повністю замортизований (залишкова вартість дорівнює нулю), то це проведення не роблять;
• Дт 976 Кт 631, 66, 65 – відображення витрат, пов'язаних з ліквідацією ОЗ.

Якщо від ліквідації ОЗ отримано металобрухт, то робиться запис - Дт 209 Кт 746.

Металобрухт – це не придатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону про металобрухт).

Відповідно до п. 2.12 Методрекомендацій №2 запаси, отримані під час ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковують:

• за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9);
• або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності для експлуатації. Тобто металобрухт, призначений для реалізації, оприбутковують за чистою вартістю.

Вартість металобрухту, який оприбутковується, підприємство має право визначити самостійно. Як правило, це робить спеціальна комісія, створена за наказом керівника підприємства, скориставшись моніторингом ринкових цін на металобрухт. Крім того, отримати таку інформацію можна на спеціалізованому підприємстві, що займається прийманням промислового брухту.

У разі продажу металобрухту в обліку слід зробити такі проведення:

• Дт 943 Кт 209 – на вартість оприбуткованого та реалізованого металобрухту;
• Дт 36 Кт 712 – нарахований дохід від реалізації інших оборотних активів.

Якщо підприємство буде передавати ОЗ на утилізацію спеціалізованому підприємству, то за наявності металобрухту необхідно буде оприбуткувати металобрухт та провести його реалізацію. Документом, що підтверджує кількість металобрухту, може бути акт вилучення металів.

Податок на прибуток

Відповідно до ст.138 ПКУ платники податку, які застосовують різниці, у разі ліквідації ОЗ повинні відкоригувати суму фінансового результату до оподаткування:

• збільшивши на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної відповідно до НП(С)БО;
• зменшивши на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

ПДВ

Відповідно до абзацу першого п. 189.9 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Зауважимо, що звичайна ціна є ринковою.

Залишкову вартість визначають як різницю між первісною вартістю об'єкта ОЗ і сумою нарахованої амортизації на нього. Нарахування амортизації припиняється в місяці, наступному за місяцем вибуття об'єкта ОЗ. Тобто у місяці вибуття ОЗ ще буде нараховуватися амортизація на відповідний об'єкт. Як правило, це роблять в останній день місяця. Водночас з метою нарахування ПДВ треба брати залишкову (балансову) вартість ОЗ на момент його ліквідації. I якщо ліквідувати ОЗ посеред місяця (до нарахування амортизації), то на момент ліквідації залишкова вартість для визначення бази ПДВ не враховуватиме суму зносу за останній місяць.

Норма п. 189.9 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (абзац другий п. 189.9 ПКУ).

Такими документами можуть бути:

• сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);
  акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення;
  інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів (Консультація ДПС).

В цьому випадку у підприємства є документи, що свідчать про вихід з ладу та знищення зарядного пристрою, тому ПДВ не нараховується.

Щодо металобрухту. Пунктом 189.10 ПКУ визначено, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ.

Відповідно до пп. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняються від обкладення ПДВ, затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 р. №15 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 21.03.2022 р. №337).

Якщо у платника ПДВ, внаслідок розібрання (демонтажу) ліквідованого необоротного активу, утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пп. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то у такого платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пп. 199.1 ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами (наприклад послугами із оренди приміщення, зв’язку, комунальними послугами, канцелярським приладдям тощо), що використовуються як в оподатковуваних ПДВ операціях, так і неоподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання брухту чорних і кольорових металів) (Консультація ДПС).

Щодо МНМА інша ситуація. Пункт 189.9 ПКУ на МНМА не поширюється. Позиція податківців щодо списання МНМА наступна:

«При списанні МНМА, придбаних з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ:

• нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
• не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню». Про МНМА більш детально ми писали тут.

Отже, при ліквідації ОЗ/МНМА:

• незалежно від того, чи підприємство самостійно проводить її, чи передає ОЗ на утилізацію сервісному центру, і якщо немає використовуваного металобрухту, то такий ОЗ списується так, як описано вище.
• якщо платник податку на прибуток застосовує різниці, необхідно відкоригувати суму фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ визначеного за НП(С)БО та ст. 138 ПКУ;
• в цьому випадку наявний документ про вихід з ладу та знищення ОЗ, внаслідок чого зарядний пристрій не може використовуватися за первісним призначенням, тому ПДВ відповідно до пп. 189.9 ПКУ не нараховується.

Якщо зарядний пристрій обліковувався як МНМА, то при ліквідації МНМА ПДВ не нараховується, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Документів для ліквідації у підприємства достатньо, а саме: оформлені службова записка, акт сервісного центру, протокол комісії про висновок, акт списання ОЗ.

***

Додатково читайте: Ліквідували ОЗ, виник металобрухт: що з ПДВ у 2023 році?