Облік днів відпустки без збереження зарплати

Частиною 3 ст. 12 Закону №2136 передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. І така відпустка, згідно зі ст. 9 Закону про відпустки, зараховувалася до стажу роботи, що давала право на щорічну основну відпустку.

Отже, у разі якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати на час дії воєнного стану, цей період включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку до 24.12.2023 року.

З 24 грудня 2023 згідно з ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки - відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Також не зараховується до стажу роботи працівника, що дає право на щорічну основну відпустку, надана відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин працівнику строком не більше 30 календарних днів на рік.

Тому для визначення правильного підрахунку працівнику права на дні щорічної відпустки за час перебування у відпустці за власний рахунок роботодавець повинен вести облік використання днів цієї відпустки, адже право працівник має на дні щорічної відпустки тільки до 24.12.2023, а ті працівники, що перебувають за кордоном чи є ВПО взагалі тільки на 90 к.днів.