Нарахування ПДВ при продажу продукції нижче собівартості у 2026 році: правила та складання податкових накладних (аудіоверсія)

Наше підприємство змушене продавати частину власновиробленої продукції за ціною, нижчою за собівартість, через падіння попиту. Чи потрібно нараховувати ПДВ додатково на різницю між ціною продажу та собівартістю, чи достатньо оподатковувати лише договірну ціну? Як правильно скласти податкові накладні в такій ситуації?

Це питання регулярно постає перед підприємствами-виробниками, і нещодавно ДПС надала чергове роз'яснення з цього приводу — ІПК від 16.07.2026 р. №4110/ІПК/99-00-21-03-02 (ми аналізували цю ІПК в статті «Продаж власної продукції нижче собівартості: ДПС роз'яснила, як правильно порахувати ПДВ та скласти ПН»).

Ключовий момент, який слід засвоїти: собівартість продукції жодним чином не впливає на визначення бази оподаткування ПДВ. Загальне правило встановлено пп. 188.1 ПКУ — база ПДВ формується виходячи з договірної вартості товару. Водночас Кодекс передбачає мінімальні пороги, нижче яких база оподаткування опускатися не може. Для придбаних товарів це ціна придбання, для необоротних активів — залишкова (балансова) вартість, а для продукції власного виробництва — виключно звичайні ціни, що мають відповідати ринковому рівню.

Тобто орієнтир для власновиробленої продукції — це не витрати на її виготовлення, а ринкова кон'юнктура на момент продажу.

Що таке звичайна та ринкова ціна

Податківці послідовно роз'яснюють зміст цих понять через призму норм ПКУ:

  • звичайною вважається ціна, яку сторони закріпили в договорі; поки контролюючий орган не доведе інше, презюмується, що вона відповідає ринковій (пп. 14.1.71 ПКУ);
  • ринкова ціна — це ціна, за якою товар готовий продати незалежний продавець незалежному покупцю за наявності в обох достатньої інформації про кон'юнктуру ринку ідентичних або подібних товарів (пп. 14.1.219 ПКУ);
  • ринком товару вважається сфера обігу, в межах якої товар можна придбати чи реалізувати на найближчій території без істотних додаткових витрат (пп. 14.1.218 ПКУ).

Практичний висновок звідси такий: якщо ціна, за якою ви фактично реалізуєте продукцію, узгоджується з поточним ринковим рівнем на аналогічний товар, саме вона і є базою оподаткування ПДВ — навіть якщо ця сума менша за виробничі витрати. А ось якщо ринкова ціна на подібну продукцію вища за ту, за якою ви продаєте товар, донараховувати ПДВ доведеться саме до рівня ринкової ціни, а не до собівартості.

Для обґрунтування ринкового рівня цін варто заздалегідь підготувати доказову базу: прайс-листи конкурентів, біржові котирування, аналітичні огляди ринку, а за потреби — висновок незалежної оцінки, особливо якщо продукція є унікальною. Це важливо, оскільки саме на контролюючий орган покладається обов'язок доводити, що договірна ціна відхиляється від ринкової (пп. 14.1.71 ПКУ) — але мати власні аргументи на випадок перевірки все одно необхідно.

Порядок складання податкових накладних

Якщо ціна продажу відповідає ринковій — податкова накладна оформлюється в загальному порядку, без будь-яких особливостей.

Якщо ж договірна ціна нижча за звичайну (ринкову), п. 15 Порядку №1307 передбачає два допустимі підходи:

1. Перший варіант — складати дві податкові накладні на кожну операцію: одну — на покупця виходячи з фактичної договірної вартості, другу — "на себе" на суму перевищення звичайної ціни над договірною;

2. Другий варіант — оформлювати накладні на покупців за фактичною ціною постачання, а наприкінці місяця (не пізніше останнього дня) додатково скласти одну зведену податкову накладну на загальну суму перевищення звичайних цін над договірними за всіма подібними операціями за звітний період.

У другій (або зведеній) податковій накладній, яка складається на суму перевищення, обов'язково зазначається код причини "15" — "Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання". Покупцю такий документ не передається — продавець вказує в ньому власні реквізити.

Варто також враховувати, що суттєве заниження ціни продажу відносно ринкового рівня може спричинити додаткові запитання з боку ДПС щодо ділової мети операції. Однак для цілей ПДВ визначальним показником залишається саме звичайна (ринкова) ціна, а не собівартість продукції.

Висновки

  • Собівартість продукції не бере участі у формуванні бази оподаткування ПДВ — законодавство орієнтує виключно на звичайну (ринкову) ціну товару, визначену відповідно до пп. 14.1.71, 14.1.218 та 14.1.219 ПКУ;
  • Якщо договірна ціна реалізації відповідає ринковому рівню, ПДВ нараховується з неї, навіть якщо вона нижча за виробничі витрати; якщо ж вона нижча за ринкову — донарахування здійснюється до рівня звичайної ціни;
  • У разі продажу нижче ринкової ціни платник податку зобов'язаний скласти другу (або зведену) податкову накладну з кодом причини "15" на суму перевищення, дотримуючись порядку, встановленого п. 15 Порядку №1307.