Лікарняний працівнику з інвалідністю при неповному робочому часі, якщо стаж – менше 6 місяців
Працівник, особа з інвалідністю (отримує пенсію), працює з грудня 2020 р. за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу (4 години на день). В додатку 9 за останні 12 місяців страховий стаж - 2 місяці 17 днів. Чи потрібно середню зарплату порівнювати з МЗП?
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1105, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 цієї статті. Тобто, зокрема, за винятком пенсії по інвалідності, яка включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону №1105 та абз. 2 п. 29 Порядку № 1266).
Отже, якщо протягом 12 календарних місяців перед захворюванням страховий стаж працівника, який працює в режимі неповного робочого часу, становить менше шести місяців, середня зарплата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна бути вищою за діючий розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, при розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного працівнику з інвалідністю вищезазначене обмеження не застосовується.
Тож, якщо працівник з інвалідністю працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу, то роботодавцем страхові внески було сплачено в розмірі меншому ніж мінімальний. Відповідно і зарплата була менше мінімальної. А завдяки отримання працівником пенсії, цей період буде зараховано для страхового стажу для розрахунку лікарняного як повний місяць, за який сплачено страхові внески з мінімального розміру.
Для підтвердження страхового стажу працівник має надати довідку з ПФУ про дату призначення та період надання пенсії по інвалідності. Довідка про отримання пенсії по інвалідності збільшить страховий стаж, оскільки дані про період отримання пенсії по інвалідності в додатку 9 не зазначаються, бо з неї не сплачуються страхові внески. В цьому додатку страховий стаж працівника буде розрахований пропорційно сплаченим страховим внескам із його доходу. Якщо працівник не надасть роботодавцю зазначену довідку, то розрахувати страховий стаж потрібно за даними додатку 9.
Згідно з п. 26 Порядку №1266, якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).