Коригування ПЗ з ПДВ при уступці права вимоги
Підприємство отримало передоплату від одного контрагента, склало ПН, але останній уступив право вимоги іншому котрагенту. Як коригувати ПЗ з ПДВ?
Повне запитання:
Підприємство 1 має договори на постачання обладнання з підприємством 2 на суму з ПДВ 720 000 грн і 3 на суму з ПДВ 600 000 грн.
Отримано передоплату від підприємства 2 на суму 120 000 грн і підприємства 3 на суму 600 000 грн.
На дату отримання передоплати складені ПН і зареєстровані в ЄРПН.
Потім підприємство 3 уступило підприємству 2 право вимоги боргу від підприємства 1 на суму 600 000 грн.
Далі підприємство 1 і 2 уклали угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.
Таким чином, підприємство 1 має повну суму оплати за договором з підприємством 2 на постачання обладнання.
Як коригувати ПЗ з ПДВ?
Відповідь:
На жаль, особливості коригування ПДВ в розглядуваній ситуації прямо нормами ПКУ не врегульовані.
Наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.01.2022 р. № 139/ІПК/99-00-21-03-02-06, ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. № 957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначається, що у разі уступки права вимоги у постачальника платника ПДВ відсутні підстави коригувати ПЗ з ПДВ на отриману передоплату.
Підстава для такого висновку – норми п. 192.1 ПКУ, де зазначено про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, повернення товарів/послуг, повернення попередньої оплати.
Разом з тим ані в цих, ані в інших ІПК не зазначено, чи нараховувати ПЗ з ПДВ в разі наступного постачання новому кредитору (в розглядуваній ситуації – підприємству 2) товарів/послуг.
Якщо підприємство 1 постачатиме підприємству 2 обладнання, і на зазначену операцію ПН буде складена тільки на часткову суму постачання – на 120 000 грн попередньої оплати, очевидно, що при фактичному постачанні обладнання потрібно буде скласти ще одну ПН – на 600 000 грн, тобто, на неоплачену суму.
Звісно, що подібні податкові наслідки нелогічні, та й просто абсурдні.
Причому, на наш погляд, наведені вище ІПК помилкові, адже вони й призводять до подібних абсурдних податкових висновків.
На наш погляд, в розглядуваній ситуації потрібно коригувати таким чином.
Складання документа про уступку права вимоги свідчить про те, що операції постачання підприємством 1 підприємству 3 не відбулося і більше не відбудеться.
В п. 192.1 ПКУ сказано про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг.
«Будь-яка» - тобто, будь-яка. Оскільки операції постачання вже не буде, то це і є однією з можливих змін компенсації вартості товарів/послуг. Власне, і самих товарів/послуг постачатися не буде.
Тому в загальному порядку на дату складання документа про уступку права вимоги підприємство 1 має скласти РК з кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) на зменшення ПЗ з ПДВ. Реєструє цей РК підприємство 3.
Поряд з цим підприємство 3 уступає право вимоги підприємству 2.
За рахунок цього права на суму 600 000 грн підприємство 2 по суті оплачує підприємству 1 вартість придбання обладнання.
Як зазначено в запитанні, підприємство 1 і 2 укладають угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.
Фактично отримана підприємством 1 від підприємства 3 передоплата стає такою, що отримана від підприємства 2. Отримана на момент укладання угоди про зарахування боргу.
Тому на цю дату підприємство 1 має виписати на підприємство 2 ПН, як в разі отримання передоплати, на суму 600 000 грн ПН виписується в загальному порядку, реєструється в ЄРПН.
Надалі обладнання постачається підприємством 1 підприємству 2. Це друга податкова подія. Тому на цю подію ПН вже не складаються.
Але знову повторимося, що подібний логічний, справедливий порядок коригування в ПКУ не прописаний. А тому податкова може мати іншу думку щодо коригування.
Фактично це класична ситуація, яка є неврегульованою в ПКУ. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
***
Читайте також: