Компенсація нерезидентом податку на доходи нерезидента резиденту у 2026 році: варіанти (аудіоверсія)

Чи може нерезидент компенсувати або напряму перерахувати українському резиденту суму податку на доходи нерезидента, якщо у резидента відсутні власні кошти для його сплати, і як таку операцію правильно оформити?

Чинне законодавство України не містить прямої заборони на перерахування нерезидентом коштів для покриття витрат резидента зі сплати податку на доходи нерезидента. Однак закон не передбачає «спеціального» податкового чи валютного документа для такої операції — вона оформлюється через цивільно-правові механізми. Напряму сплатити податок до бюджету України зі свого закордонного рахунку нерезидент не може, оскільки податковим агентом є українська компанія (пп. 141.4.2 ПКУ). Практично операцію можна реалізувати трьома способами: через механізм збільшення доходу нерезидента («gross-up»), шляхом залучення поворотної фінансової допомоги або через окрему угоду про компенсацію.

Варіант 1: Gross-up (збільшення доходу нерезидента)

Сторони переглядають умови договору та встановлюють суму виплати нерезиденту вже з урахуванням майбутнього утримання. Резидент утримує податок із збільшеної бази та перераховує його до бюджету самостійно. Платіжна інструкція формується на рахунок відповідного КБК (коду бюджетної класифікації) з обов'язковим зазначенням IBAN отримувача — Казначейства України. Gross-up є найчистішим рішенням з податкової та валютної точки зору, оскільки не створює додаткових зобов'язань між сторонами.

Варіант 2: Поворотна фінансова допомога (позика від нерезидента)

Нерезидент перераховує резиденту суму, еквівалентну податку, у вигляді поворотної фінансової допомоги. Резидент сплачує податок до бюджету та згодом повертає позику нерезиденту. Важливо враховувати, що в умовах воєнного стану повернення позик нерезидентам дещо обмежене Постановою НБУ №18 від 24 лютого 2022 року. Цей варіант може створити валютний ризик для резидента, якщо повернення позики буде заблоковане або відкладене.

Варіант 3: Окрема угода про компенсацію витрат

Сторони укладають угоду, за якою нерезидент відшкодовує резиденту понесені витрати зі сплати податку. З податкової точки зору така компенсація є доходом резидента, що підлягає включенню до бази оподаткування податком на прибуток за ставкою 18%. Резидент повинен відобразити надходження у складі інших доходів та сплатити відповідний податок. Цей варіант є найпростішим в оформленні, але найдорожчим за загальним податковим навантаженням.

Висновки:

  1. Варіант 1 є найбільш доцільним з правової та практичної точки зору, оскільки дозволяє врегулювати питання в межах основного договору без створення додаткових зобов'язань та валютних ризиків.
  2. Варіант 2 є прийнятним, але потребує обов'язкової перевірки відповідності умовам Постанови НБУ №18 в актуальній редакції, зокрема щодо ліміту, валюти надходження та строків повернення.
  3. Варіант 3 може бути застосований як допоміжний інструмент, коли перші два варіанти є неможливими або недоцільними.