Імпорт основного засобу: бухгалтерський облік та ПДВ (аудіоверсія)
З нерезидентом укладено контракт на придбання основного засобу, який буде поставлено протягом шести місяців після перерахування авансового платежу. Який порядок здійснення передоплати через банк, як відобразити операцію в бухобліку та з ПДВ, а також за яким курсом визначати вартість основного засобу?
Порядок проведення оплати та валютний нагляд
Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами здійснюються виключно через банківські рахунки (п. 16 Положення НБУ №5).
На період дії воєнного стану граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів становить 180 календарних днів (пп. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18).
Оскільки поставка основного засобу планується протягом шести місяців після здійснення передоплати, підприємству необхідно контролювати, щоб митне оформлення товару відбулося в межах установленого строку. У разі його порушення можуть застосовуватися фінансові санкції, передбачені валютним законодавством.
Банк припиняє валютний нагляд після надходження товару в Україну та отримання інформації про оформлену митну декларацію.
Водночас валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків не здійснюється щодо операцій, сума яких є меншою за незначний розмір, установлений законодавством для фінансового моніторингу (на сьогодні — 400 тис. грн в еквіваленті).
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», якщо першою подією є перерахування авансу нерезиденту, вартість придбаного активу визначається за валютним курсом НБУ, що діяв на дату сплати такого авансу.
При цьому заборгованість нерезидента, яка виникає після здійснення передоплати, є немонетарною статтею, оскільки буде погашена шляхом постачання активу, а не поверненням грошових коштів. Тому курсові різниці за такою заборгованістю не визначаються ні на дату балансу, ні на дату отримання основного засобу.
Якщо передоплата здійснюється кількома платежами, первісна вартість об’єкта формується виходячи з курсів НБУ, що діяли на дату кожного окремого платежу.
ПДВ
Перерахування авансу нерезиденту за товар не є об’єктом оподаткування ПДВ та не створює права на податковий кредит.
Податкові зобов’язання з ПДВ при імпорті виникають на дату подання митної декларації для митного оформлення товару (пп. 187.8 ПКУ).
Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість товару, але не менше його митної вартості з урахуванням мита та акцизного податку (за наявності), визначена відповідно до пп. 190.1 ПКУ.
Право на податковий кредит виникає на дату сплати імпортного ПДВ та підтверджується належним чином оформленою митною декларацією (пп. 198.2 та пп. 201.12 ПКУ).
Формування первісної вартості основного засобу
Первісна вартість імпортованого основного засобу формується відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби» та включає:
- суму, сплачену постачальнику-нерезиденту (визначену за курсом НБУ на дату перерахування авансу);
- суми ввізного мита;
- витрати на митне оформлення;
- витрати на транспортування, страхування, монтаж і налагодження;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням об’єкта до стану, придатного для використання за призначенням;
- непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню підприємству.
Слід пам’ятати, що митна вартість товару, зазначена в митній декларації, використовується для розрахунку митних платежів та ПДВ. Водночас для цілей бухгалтерського обліку вартість основного засобу визначається відповідно до вимог НП(С)БО 21 та НП(С)БО 7, зокрема з урахуванням курсу НБУ на дату перерахування авансу.
Висновки
1. Передоплату за імпорт ОЗ проводять лише через банк; при воєнному стані важливо вкластися у 180180 календарних днів для ввезення та митного оформлення, інакше можливі валютні санкції;
2. У бухобліку, якщо першою подією є аванс, вартість ОЗ визначають за курсом НБУ на дату кожного авансового платежу; така заборгованість є немонетарною, тому курсові різниці не нараховують;
3. Аванс нерезиденту за товар не обкладається ПДВ і не дає податкового кредиту; імпортний ПДВ виникає при митному оформленні, а первісна вартість ОЗ включає суму постачальнику, мито, митні та інші витрати на доведення об’єкта до робочого стану.