Імпорт DAP: доставка і страхування в інвойсі, аналіз обов’язку сплати податку на доходи нерезидента за ст. 141 ПКУ (аудіоверсія)
Товариство імпортує обладнання з Китаю на умовах поставки DAP (Incoterms). В інвойсі контрагента окремими рядками виділено вартість доставки (перевізник Meest) та страхування. Чи є ці суми доходами нерезидента із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів (податком на репатріацію)?
Суми доставки та страхування, виділені окремими рядками в інвойсі постачальника обладнання за умовами поставки DAP, не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів (податком на репатріацію), оскільки вони входять до складу компенсації вартості товару (виручки). Водночас виділення транспортних та страхових витрат окремими позиціями в рахунку створює підвищену увагу контролерів і потребує належного первинного документального підтвердження.
Кваліфікація операції за базисом поставки DAP та умовами ЗЕД-контракту
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Incoterms умова поставки DAP (Delivered at Place) покладає на продавця (нерезидента) обов'язок організувати доставку товару до узгодженого місця призначення та нести всі витрати й ризики до моменту надання товару в розпорядження покупця.
Оскільки базовим документом є зовнішньоекономічний договір поставки (купівлі-продажу обладнання), а не договір перевезення чи страхування, загальна вартість контракту є компенсацією вартості товару. Проте зазначення послуг окремими рядками вимагає аналізу кожної позиції через призму підпунктів ст. 141 ПКУ.
Доставка товару: фрахт чи компенсація вартості послуг
Визначення фрахту: згідно з пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт — це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу. Фрахт оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати (пп. 141.4.4 ПКУ).
Позиція ДПС щодо сторонніх перевізників: за офіційними роз'ясненнями податкових органів (зокрема роз'яснення в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР, категорія 102.16: «Як оподатковуються доходи нерезидента, отримані за договором про надання транспортно-експедиційних послуг при здійсненні міжнародних перевезень?»), а також роз'яснення ГУ ДПС у Київській області):
- якщо нерезидент здійснює перевезення власним транспортом, виплата вважається фрахтом (ставка 6%);
- якщо нерезидент надає послуги з організації перевезення вантажу без використання власних транспортних засобів (із залученням третіх осіб — кур'єрських та поштово-логістичних операторів, таких як Meest, FedEx, DHL тощо), то компенсація вартості таких витрат не розглядається як договір перевезення безпосередньо з постачальником.
Правова норма для звільнення: відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих або наданих резиденту, не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидентів.
Страхування вантажу: особливості оподаткування
Відповідно до пп. «и» пп. 141.4.1 та пп. 141.4.5 ПКУ, спеціальні правила та ставки оподаткування (0%, 4%, 12%) встановлені для страхових платежів і страхових внесків, що виплачуються на користь страховиків або перестраховиків — нерезидентів.
Китайський постачальник є комерційним підприємством — виробником або торговою компанією, а не фінансовою установою зі статусом страховика.
Товариство-резидент не укладало з нерезидентом договір страхування чи перестрахування. Зазначена в інвойсі сума страхування є компенсацією супутніх витрат продавця на забезпечення схоронності вантажу під час транспортування за правилами поставки DAP.
Отже, виплата суми страхування постачальнику не вважається страховим платежем у розумінні пп. 141.4.5 ПКУ, а кваліфікується як виручка (компенсація вартості складових поставки) згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, яка не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидентів.
Ризики та аргументація під час перевірок
Головний податковий ризик полягає у формальному підході контролерів ДПС під час перевірки. Якщо податковий ревізор бачить у первинних та платіжних документах окремі призначення «за фрахт/доставку» або «за страхування», він може спробувати кваліфікувати їх як доходи з джерелом походження з України та вимагати утримання податку за ставкою 6% (фрахт) чи 15% (інші доходи за пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).
Для повного усунення фіскальних претензій важливо мати:
- ЗЕД-контракт, де чітко закріплено умову DAP та зазначено, що загальна вартість товару формується з урахуванням витрат на доставку та страхування, а організація перевезення покладається на продавця через залучення логістичних операторів;
- транспортні документи (міжнародну експрес-накладну Meest, трек-номер, маніфест тощо), які прямо підтверджують, що фактичним перевізником виступає Meest, а не сам китайський постачальник обладнання.
Висновки
Не утримувати податок на доходи нерезидента: Суми доставки стороннім оператором (Meest) та страхування, виділені в інвойсі постачальника обладнання, є супутніми витратами у складі виручки нерезидента згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ і взагалі не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидентів (податком на репатріацію);
Сформувати документальне підтвердження: До моменту оплати та митного оформлення переконатися, що транспортна накладна (Meest) підтверджує перевезення сторонньою організацією, а в призначенні платіжного доручення зазначити посилання на загальний контракт поставки обладнання (наприклад: «Оплата за обладнання згідно з рахунком №... без ПДВ»);
Уніфікувати документообіг на майбутнє: За можливості домовитися з постачальником не розбивати складові витрат за умов DAP в інвойсі, а вказувати повну ціну обладнання єдиним рядком, оскільки доставка і страхування за цим базисом апріорі входять до обов'язків продавця.