Громадська організація оплачує створення програмного забезпечення для реципієнта за рахунок коштів МТД: облік та оформлення прав (аудіоверсія)

Громадська організація як виконавець проєкту МТД за рахунок грантових коштів оплачує створення програмного забезпечення для реципієнта. Між ГО, реципієнтом та постачальником укладено тристоронній договір із поетапним виконанням робіт та підписанням актів. Як оформити передачу майнових прав на ПЗ? Чи виникає у ГО нематеріальний актив? Які бухгалтерські проведення застосовуються та які податкові та облікові ризики можливі?

Ремарка. Відповідно до п. 2 Порядку №153, виконавцем проєкту є особа, яка забезпечує реалізацію проєкту (програми) на підставі письмової угоди з партнером з розвитку або уповноваженою ним особою. Реципієнтом є резидент України, який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом.

Тому для правильного визначення бухгалтерських та податкових наслідків насамперед необхідно проаналізувати умови грантової угоди, проєкту МТД, кошторису та тристороннього договору. Саме ці документи визначають, хто є набувачем результатів робіт та майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення.

Із наведених умов можна зробити висновок, що ГО виступає насамперед платником та адміністратором грантових коштів, а результати робіт і майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення передаються безпосередньо Реципієнту. Водночас остаточний висновок можливий лише після аналізу умов договору та проєкту МТД.

Оформлення передачі майнових прав інтелектуальної власності

Відповідно до ст. 1113 ЦКУ майнові права інтелектуальної власності можуть передаватися за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 1114 ЦКУ договір про передання майнових прав інтелектуальної власності не підлягає обов'язковій державній реєстрації, а відсутність такої реєстрації не впливає на чинність переданих прав.

Для комп'ютерних програм законодавство також не вимагає обов'язкової державної реєстрації переходу авторських майнових прав. Тому момент переходу прав визначається умовами договору.

У наведеній ситуації передача майнових прав інтелектуальної власності оформлюється тристороннім договором та тристоронніми актами виконаних робіт. Якщо договором передбачено, що майнові права на створене програмне забезпечення переходять безпосередньо до реципієнта, а акти підтверджують виконання робіт і прийняття результату реципієнтом, додатковий окремий акт приймання-передачі майнових прав не є обов'язковим.

Водночас доцільно, щоб договір та акти містили положення про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності, дату їх переходу, склад програмного забезпечення та підтвердження прийняття результатів робіт Реципієнтом.

Чи виникає нематеріальний актив у ГО

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 8, нематеріальний актив визнається активом лише за умови, що підприємство контролює відповідний ресурс та очікує отримання від його використання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності.

Якщо майнові права на програмне забезпечення безпосередньо переходять від постачальника до реципієнта, а ГО не отримує права використовувати, відчужувати або іншим чином контролювати програмний продукт, підстав для визнання нематеріального активу у Виконавця немає.

У такому випадку ГО не набуває об'єкта права інтелектуальної власності, а лише фінансує його створення за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.

Бухгалтерський облік у ГО

Оскільки ГО не набуває майнових прав на програмне забезпечення та не передає його реципієнту від свого імені, а фактично лише фінансує створення такого програмного забезпечення за рахунок грантових коштів, теоретично можливим є облік операцій виключно через рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» без визнання доходів та витрат.

Водночас такий підхід не дозволяє повною мірою відобразити у бухгалтерському обліку та Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації обсяги отриманого фінансування та напрями його використання. Тому, на наш погляд, більш доцільним є визнання витрат на виконання проєкту та одночасне визнання доходу від цільового фінансування в аналогічній сумі відповідно до п. 17 НП(С)БО 15. Такий підхід забезпечує прозоре відображення руху грантових коштів, понесених витрат і джерел їх покриття та спрощує заповнення звітності неприбуткової організації.

У такому випадку операції можуть бути відображені такими бухгалтерськими записами:

  • Дт 311 (312) Кт 484 — отримано кошти цільового фінансування в межах грантової угоди;
  • Дт 371 Кт 311 — перераховано аванс Постачальнику (за наявності);
  • Дт 949 (або 23, 84) Кт 631 — відображено витрати на створення програмного забезпечення на підставі тристороннього акта виконаних робіт;
  • Дт 631 Кт 371 — зараховано раніше сплачений аванс;
  • Дт 631 Кт 311 — здійснено остаточний розрахунок із постачальником;
  • Дт 484 Кт 718 — визнано дохід від цільового фінансування в сумі понесених витрат.

Ризики для ГО

1. Статус неприбутковості

Відповідно до пп. 133.4.2 ПКУ неприбуткова організація повинна використовувати свої доходи виключно для фінансування видатків на власне утримання та реалізацію мети (цілей, завдань та напрямів діяльності), визначених установчими документами.

Тому фінансування створення програмного забезпечення для реципієнта має бути прямо передбачене:

  • умовами грантової угоди;
  • проєктом МТД;
  • кошторисом проєкту;
  • статутними цілями ГО.

За відсутності такого документального обґрунтування контролюючі органи можуть поставити під сумнів цільовий характер використання коштів.

2. ПДВ

Відповідно до п. 197.11 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції, що здійснюються в межах міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України та згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;.

Проекти (програми), підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Тому застосування пільги можливе лише за умови належної реєстрації проєкту МТД відповідно до Порядку №153.

Якщо проєкт не зареєстрований, придбання робіт або послуг у резидента здійснюється на загальних підставах із ПДВ. У разі придбання послуг у нерезидента необхідно додатково аналізувати правила визначення місця постачання та можливість виникнення податкових зобов'язань згідно зі ст. 186 та ст. 208 ПКУ.

3. Документальне оформлення

Для підтвердження цільового використання грантових коштів необхідно забезпечити належне оформлення тристороннього договору та актів, які повинні підтверджувати:

  • виконання робіт постачальником;
  • прийняття результату робіт реципієнтом;
  • передачу майнових прав інтелектуальної власності реципієнту;
  • оплату робіт виконавцем за рахунок коштів МТД.

Неналежне оформлення документів може призвести до претензій з боку донора щодо використання грантових коштів та вимоги їх повернення.

Висновки

Якщо майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення безпосередньо переходять від постачальника до реципієнта, у виконавця відсутні підстави для визнання нематеріального активу відповідно до НП(С)БО 8.

Передачу прав доцільно оформити умовами тристороннього договору та/або окремим актом приймання-передачі майнових прав. Державна реєстрація такого договору не є обов'язковою відповідно до ст. 1114 ЦКУ.

Основним ризиком для ГО є недостатнє документальне підтвердження того, що фінансування створення програмного забезпечення відповідає умовам проєкту МТД, кошторису та статутним цілям організації. Крім того, необхідно перевірити право на застосування ПДВ-пільги та належним чином оформити передачу результатів робіт і майнових прав безпосередньо реципієнту.