ФОП мобілізували посеред звітного періоду: коли подавати додаток 1 до декларації з єдиного податку

ДПС у підкатегорії 107.01.07 ЗІР нагадує, що згідно з п. 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів)), зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону про ЄСВ, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону про ЄСВ фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Так, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Водночас відповідно до абзацу першого п. 9-2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи – підприємці, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9-2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

Також під час особливого періоду, визначеного Законом №3543 для платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб – підприємців, призваних на військову службу або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби зупиняється застосування положень ст. 25 Закону про ЄСВ (абзац сьомий п. 9-2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (абзац восьмий п. 9-2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

Платник єдиного внеску, зокрема фізична особа – підприємець, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених Законом про ЄСВ термінів виконання своїх обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Законом про ЄСВ за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації) (абзац десятий п. 9-2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

Відповідно до абзацу десятого п. 9-2 розд. VIII Закону про ЄСВ у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зокрема фізичної особи – підприємця, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Висновок

Платник єдиного внеску, зокрема фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, протягом 150 календарних днів після демобілізації (звільнення з військової служби) або закінчення лікування (реабілітації) подає Декларації за період мобілізації такого платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту.

Якщо період військової служби такого платника єдиного внеску повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то Додаток 1 у складі Декларації не формується та не подається з урахуванням положень частини шостої ст. 4 Закону про ЄСВ (якщо за весь цей період роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску).

Якщо період військової служби такого платника єдиного внеску охоплює лише частину звітного (податкового) періоду (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише серпень – грудень 2025 року) та у цьому звітному (податковому) періоді до мобілізації / укладення контракту такий платник єдиного внеску не був одночасно найманим працівником, то Додаток 1 у складі Декларації подається протягом 150 календарних днів з першого дня його демобілізації (звільнення з військової служби) або закінчення лікування (реабілітації) без нарахування штрафних санкцій і пені.