Експорт виставкових зразків готової продукції за ціною нижчою від собівартості

При продажі власно виробленої продукції за зниженою ціною є особливості тільки щодо ПДВ

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. В цьому випадку ціни не регулюються, тому ціна продажу меблів встановлюється виключно на розсуд сторін договору – продавця і покупця. Жодних особливостей укладення такого договору немає, також немає особливостей бухобліку.

Для цього випадку не передбачено коригувань з метою оподаткування податком на прибуток. Виключенням є контрольовані операції, але в цьому випадку такий продаж меблів не має ознак контрольованої операції через невідповідність критеріям, зазначеним у пп. 39.2.1.7 ПКУ.

Є особливості тільки в оподаткуванні ПДВ: згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижче звичайних цін. Звертаємо увагу, що база оподаткування продажу готової продукції порівнюється не з її собівартістю, а зі звичайними цінами на таку продукцію. І тут треба зважати на те, що це не продукція зі складу підприємства, а виставкові зразки, які вже використовувалися з цією метою і могли втратити товарний вигляд. Тому така продукція може продаватися за зниженими цінами, які враховують ступінь втрати товарних якостей продукції. Це нормальна ситуація і тому така ціна на зразки може вважатися звичайною (ринковою).

З урахуванням того, що при продажу зразків за кордоном вони мають бути поміщені у митний режим експорту (про це далі), ставка ПДВ буде 0% - пп. 195.1.1 ПКУ.

Як довести, що знижена ціна зразків є звичайною ціною?

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. Якщо не доведено зворотне, уважається, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Виняток становлять окремі операції, прописані в пп. 14.1.71 ПКУ, але нас вони не цікавлять.

Як правило, при визначенні звичайної ціни орієнтуємося на ринкові ціни. Відповідно до пп. 14.1.219 ПКУ ринковою є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що:

• продавець бажає передати їх, а покупець – отримати на добровільній основі. У випадку з виставковими зразками можна припустити, що покупець не захоче купувати зразки за повною ціною нової продукції, тому що зразки мають гірші характеристики, ніж нова продукція;
• обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично (тобто не є пов’язаними особами);
• володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах. В цьому випадку сторони знають, що ті меблі, які не використовувались як зразки, мають кращий товарний вигляд, ніж ті меблі, які виставлялися на виставці як зразки, і тому нові меблі повинні коштувати дорожче, а зразки – дешевше.

Для визначення ринкової ціни, зокрема, має значення, чи є товари (продукція), ціни на які порівнюються, ідентичними або однорідними. Ідентичні товари – це товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки (пп. 14.1.80 ПКУ). Тобто товари, які мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:

• фізичні характеристики;
• якість та репутація на ринку;
• країна виробництва (походження);
• виробник.

Не можна вважати ідентичними товарами нові меблі та меблі, які вже використовувались як виставкові зразки і частково втратили товарний вигляд, адже у них будуть різні фізичні характеристики. Тому ринкова (звичайна) ціна на меблі зі складу та виставкові зразки буде відрізнятися.

Щоб уникнути питань від перевіряючих та довести, що ціна зразків є звичайною, потрібно належним чином обґрунтувати і задокументувати формування продажної (ринкової) ціни виставкових зразків. Зокрема, можна скласти акт уцінки зразків, в якому описати їх пошкодження та визначити ступінь втрати ними товарного вигляду, відповідно до якої коригується їх ціна.

Митне оформлення проданих зразків

За умовами запитання для тимчасового вивезення меблів на виставку підприємство скористалося послугою Карнет. Карнет ATA/ATA Carnet – це уніфікований міжнародний митний документ для оформлення тимчасового вивезення/ввезення виставкових вантажів, товарних зразків, професійного устаткування та деяких інших категорій товарів.

Це означає, що ці товари були поміщені у митний режим тимчасового вивезення – ст. 113 МКУ. Відповідно до ст. 120 МКУ митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реімпорту товарів, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ.

На нашу думку, з метою продажу виставкових зразків їх потрібно помістити у митний режим експорту (остаточного вивезення). Відповідно до ст. 83 МКУ митний режим експорту може бути застосований, зокрема, до товарів, що вже вивезені за межі території України та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 83 МКУ для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1. подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;
2. сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;
3. виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4. у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Якщо ці зразки будуть поміщені у митний режим експорту, то ставка ПДВ в цьому разі буде 0%.