Документальне встановлення відсотка виробничого браку
Якими внутрішніми документами підприємства слід встановлювати допустимий відсоток виробничого браку, щоб він був належним чином обґрунтований для цілей бухгалтерського та податкового обліку?
Коротка відповідь
Відсоток (норми) браку на виробництві встановлюється підприємством самостійно та закріплюється у його внутрішніх розпорядчих і технічних документах: наказі про облікову політику, технологічних картах (регламентах), калькуляціях та окремих наказах про затвердження норм технічно неминучого браку.
Обґрунтування
Згідно з чинним законодавством та практикою обліку, визначення допустимого рівня браку належить до компетенції самого підприємства:
1. Наказ про облікову політику
У цьому документі підприємство визначає порядок обліку витрат, їх структуру та класифікацію браку (технічно неминучий або наднормативний). Судова практика підтверджує, що саме облікова політика є ключовим документом для визначення норм браку та відходів.
2. Технологічні карти та регламенти
Технічно неминучий брак обумовлений технологічними умовами виробництва. Його граничні норми (наприклад, «не більше ніж 10% від вартості загального обсягу виготовлених виробів») встановлюються на основі технічних розрахунків і фіксуються в технологічній документації.
3. Калькуляція собівартості
Пряма виробнича собівартість формується на підставі калькуляції, яка затверджується керівником підприємства на певний період (наприклад, місяць). Вона містить норми затрат матеріалів та допустимі втрати, включаючи технічно неминучий брак.
4. Нормативна база (НП(С)БО 16)
Відповідно до пп.11,14 НП(С)БО 16, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установлюються підприємством. До складу інших прямих витрат включаються втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції.
Важливі нюанси
Технічно неминучий брак
Втрати в межах встановлених норм включаються до виробничої собівартості (Дт 23 або Дт 91). Якщо вартість браку включена до собівартості готової продукції, яка використовується в оподатковуваних операціях, компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Наднормативний брак
Вважається використанням активів поза межами господарської діяльності. У такому разі підприємство має нарахувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ.
Документальне підтвердження
Для підтвердження правомірності списання браку без нарахування ПДВ необхідно мати належним чином оформлені акти списання, результати інвентаризації та посилання на затверджені внутрішні норми.