Договір ЦПХ та максимальна база для нарахування ЄСВ

Як в зазначеній ситуації нараховувати ЄСВ при виплаті винагороди в рамках укладеного цивільно-правового договору?

Ситуація:

Підприємство на умовах конкурсу отримало грант на фінансування наукової розробки в галузі теплопостачання. Здійснюється розробка програмного забезпечення. Для виконання зобов'язань укладено договори ЦПХ з фізичними особами.

Термін дії договору та виконання обсягу робіт становить період з 15.06.2022 р. по 30.05.2023 р. Фактично передача результатів робіт передбачається в два етапи (за графіком), про що буде складено акт прийому передачі (грудень 2022р. та травень 2023р.). Загальна сума договору по окремій фізичній особі перевищує максимальну база для нарахування ЄСВ - 100 500 грн, при цьому акт грудня 2022р. сума виплати не перевищувала максимальну базу, а запланована травнева виплата буде вище за максимальну базу.

Чи правомірно розглядати в даному випадку загальну суму договору, як обмеження для нарахування ЄСВ, чи загальна сума має бути поділена на період дії договору (в даному випадку 11,5 місяців) і не залежно від виплат періоду (грудень, травень) загальна сума підпадає як база нарахування ЄСВ? Цікавить нарахування ЄСВ, його обмежувальний поріг з прив'язкою до виплати в періоді.

Відповідь:

Порядок укладення договорів цивільно – правового характеру регулюються ЦКУ.

За договором ЦПХ одна сторона (підрядник) зобов’я¬зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Отже, виконання робіт (надання послуг) за ЦПД відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД, при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку ЄСВ нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

На суму винагороди за ЦПД нараховують ЄСВ за ставкою 22% (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Для фізичних осіб, що отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховують на суму, яку визначають, розділивши суму доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ з січня по 30 вересень 2022 року становить 97 500 грн (сума ЄСВ - 21 450 грн), з жовтня - 100 500 грн (сума ЄСВ - 22 110 грн).

Отже, в ситуації що розглядається, винагорода за виконання роботи в період з 15.06.2022 р. по 30.05.2023 р. (в даному випадку 11,5 місяців) за укладеним ЦПД з фізособою, сукупно за вказаний період, перевищує максимальну база для нарахування ЄСВ - 100 500 грн. та становить, наприклад, 150000,00 грн.

Але! Дотримуючись норм ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, суму винагороди потрібно розділити на кількість місяців, за які ця винагорода нарахована, тобто на 12 місяців. Отримуємо винагороду за місяць, яка становить – 12500,00 грн. От ця сума і повинна брати участь у порівнянні з максимальною базою нарахування ЄСВ, а не загальна сума винагороди.

Тож стає зрозумілим, що сума винагороди у жодному з місяців не перевищує максимальної бази нарахування ЄСВ, і за кожен місяць потрібно нарахувати ЄСВ на фактичну суму винагороди, тобто на 12500,00 грн.