Договір бронювання квартир: чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ?

Підприємство будує житловий будинок та на фінансування такого будівництва залучає грошові кошти від інвесторів за договорами бронювання квартир. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ платежі за бронювання квартир?

Згідно з пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. У тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів чи послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів або послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

При цьому, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Своєю чергою, під договором бронювання квартири розуміється надання гарантій на те, що така квартира не буде виставлена на торги та закріплюється в ролі потенційного об'єкта придбання, що закріплюється за особою, що має намір її купити.

На сьогодні договір бронювання – це юридична імпровізація, яка не передбачена ні законами, ні кодексами, в той же час покупка цільових облігацій чітко визначається Законом "Про інвестиційну діяльність".

Тобто, договір бронювання не передбачає постачання квартири (або придбання її певних квадратних метрів), особі, яка має намір її придбати, а лише закріплює за нею право придбати цю квартири у майбутньому. А оскільки такий договір не передбачає постачання та передачу майнових прав, то відповідно і оплата по такому договору не є оплатою товарів, що підлягають постачанню. Тому, вважаємо, що об’єкту оподаткування ПДВ в даному випадку не виникає, оскільки договір бронювання квартири не передбачає її постачання, а отже, за ним відсутня операція з постачання товарів у розумінні ПКУ.

Однак, підприємство повинно керуватись не лише назвою договору, а і його змістом. Тому важливим нюансом є правильне оформлення такого договору, зокрема, в частині відсутності ознак постачання товарів.