Додаткова відпустка працівнику з інвалідністю II групи у 2026 році за КЗпП (аудіоверсія)

Коротка відповідь

Законодавство не передбачає надання спеціальної щорічної додаткової відпустки суто за статус інвалідності. Проте працівнику з інвалідністю ІІ групи гарантовано подовжену щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів та право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів на рік, які роботодавець зобов'язаний надавати і під час воєнного стану.

Обґрунтування

1. Тривалість щорічної основної відпустки

За загальним правилом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» відпустка надається тривалістю 24 календарні дні. Однак відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки» особам з інвалідністю I і II груп встановлено щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів. Ці 6 додаткових днів є не окремою додатковою відпусткою, а складовою частиною щорічної основної.

Під час воєнного стану згідно зі ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX роботодавець має право обмежити щорічну основну відпустку 24 днями. Проте за Рішенням Конституційного Суду України від 19.05.2026 №3-р/2026, для працівників з інвалідністю збережено право на мінімальну гарантовану законом тривалість оплачуваного відпочинку. Тобто особі з інвалідністю II групи роботодавець зобов'язаний забезпечити оплачувану відпустку саме повної тривалості — 30 календарних днів.

2. Відпустка без збереження заробітної плати

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» особам з інвалідністю I та II груп за їхнім бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів щорічно. Роботодавець не має права відмовити в її наданні, якщо працівник подав відповідну заяву.

3. Щорічні додаткові відпустки (за роботу у шкідливих/особливих умовах)

Якщо посада або специфіка праці працівника передбачає право на щорічну додаткову відпустку (наприклад, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці за ст. 7 Закону України «Про відпустки» або за ненормований робочий день чи особливий характер праці за ст. 8 Закону України «Про відпустки»), така відпустка надається понад щорічну основну відпустку (30 к. дн.) на загальних підставах.

4. Винятки під час воєнного стану

Єдиний випадок, коли роботодавець має законне право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до трьох років) — якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виготовлення оборонної продукції чи виконання мобілізаційного завдання (ч. 2 ст. 12 Закону №2136-IX). В інших випадках відмова у наданні передбачених законом днів відпустки є неправомірною.