Дії роботодавця, якщо працівник мобілізується за контрактом

Працівника потрібно увільнити.

Тобто роботодавцю потрібно оформити наказ на увільнення від роботи у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації на підставі копії контракту.

З дати увільнення, працівника потрібно відображати в табелі літерним кодом "ІН" або цифровим кодом 22 (Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул тощо).

Щодо виплат

Після внесених змін Законом №2352 до ст. 119 КЗпП було скасовано з 19.07.2022 р. обов’язок роботодавця щодо нарахування та виплати середнього заробітку працівникам призваним до лав ЗСУ. Після скасування норми в частині виплати середнього заробітку мобілізованим, у роботодавця відсутній такий обов'язок.

Проте роботодавець може, керуючись ст. 9-1 КЗпП, прийняти рішення про добровільну виплату мобілізованим працівникам, яке слід зафіксувати в наказі та внести зміни до положення про оплату праці з наведенням механізму розрахунку цієї добровільної виплати. Нарахування добровільної виплати мобілізованим працівникам можна виплачувати в будь-якій сумі:

• 100% за Порядком №100 чи якийсь відсоток від нарахованої середньої;
• фіксованій (у розмірі окладу, МЗП тощо).

Добровільні виплати мобілізованим працівникам є витратами підприємства і у бухобліку відображатимуться проведенням: Дт 949 Кт 661.

Єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

Виплати не призначили

Мобілізований працівник відображатиметься тільки в Додатку 1 єдиної звітності за КЗО «1» (або «2», якщо мобілізований є особою з інвалідністю) у графі 8 та з зазначенням кількості календарних днів у трудових відносинах в графі 14.

В Додатку 4ДФ не відображатиметься, на підставі пп. «б» пп. 176.2 ПКУ, оскільки немає нарахованого доходу.

У Додатку 5 немає місця мобілізованому працівнику, бо він не звільнений, а тільки увільнений від роботи у зв’язку з мобілізацією.

Виплати призначили

Добровільна виплата в додатку 4ДФ єдиної звітності відображається як звичайна зарплата – за ознакою «101».

У Додатку 1 єдиної звітності нарахована добровільна виплата мобілізованому працівнику відображатиметься одним рядком, а саме:

• у графі 8 КЗО «1» (якщо такий працівник є особою з інвалідністю, то зазначається код «2»);
• у графі 10 – місяць за який нарахована виплата;
• у графі 14 - кількість календарних днів у трудових відносинах;
• у графах 16 та 17 – сума нарахованої добровільної виплати працівнику;
• у графі 20 – сума нарахованого ЄСВ на добровільну виплату;
• графи з 4 по 7, з 21 по 24 – заповнюються в загальному порядку, інші графи додатку не заповнюються.

І знову ж таки, у Додатку 5 ця виплата не відображається.

Звертаємо увагу, що оскільки добровільна виплата є складовою зарплати, то на неї потрібно буде нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО та ВЗ. У випадку, якщо сума нарахованої добровільної виплати буде менше МЗП, роботодавцю доведеться, за основним працівником, який перебував у трудових відносинах повний місяць, донарахувати ЄСВ до мінімального розміру (п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Вказане донарахування не застосовується до працівників – осіб з інвалідністю. Ставка 8,41% застосовується до фактичної бази нарахування (п. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Тож, якщо розмір нарахованої добровільної виплати буде менший розміру мінімальної зарплати, то потрібно здійснити донарахування суми ЄСВ на різницю між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою добровільною виплатою. При цьому, в Додатку 1 з’явиться ще один рядок, де в графі 18 потрібно відобразити суму різниці між МЗП та нарахованою сумою виплати, а в графі 20 суму ЄСВ на різницю за КТН (графа 9) «13».

Якщо ж мобілізований працівник є особою з інвалідністю, то законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щодо нарахування ЄСВ до мінімального розміру, тому другого рядка в Додатку 1 єдиної звітності не буде.