Цільове використання земельної ділянки для релігійних потреб

Додаткові умови:

ДПС, з метою забезпечення повноти нарахувань та сплати земельного податку юридичних осіб, листом (отримано 02.01.2024 р.) просить надати підтвердження щодо цільового використання земельної ділянки для забезпечення діяльності релігійних організацій за період 2013-2023 рр. та або подати уточнені податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з відповідними нарахуваннями сум земельного податку за вищезгадану земельну ділянку. Також ДПС звертає увагу, що ненадання пояснень та їх документальних підтверджень протягом строків визначених пп. 78.1.4 ПКУ, з врахуванням вимог пп. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків та відповідно до пп. 121.2 ПКУ тягне за собою накладення штрафу.

Відповідь:

Особливості надсилання запиту, надання відповіді

Підстави надсилання запиту

Випадки, коли податкова служба може звернутися до платника податку із запитом, наведені в пп. 73.3.1 ПКУ.

Наприклад, податкова служба має право направити запит згідно з пп. 1 пп. 73.3.1 ПКУ – якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Строк надання відповіді

Відповідно до пп. 73.3.3 ПКУ платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ), у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Коли на запит можна не відповідати.

Відповідно до пп. 73.3.4 ПКУ у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абз. 1-5 пп. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.

Своєю чергою, в цих абзацах читаємо таке:

Відповідно до пп. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Якщо цих вимог дотримано, платник податку зобов’язанийподати до податкової служби інформацію, яку вони запитали. Якщо вимог не дотримано, платник може не подавати запитувану інформацію.

Санкції за ненадання відповіді

Але ж податкова служба може вважати, що запит законний. Тому може накласти штраф в розмірі однієї мінзарплати (див. тут) – 7 100 грн для 2024 року.

Поряд з цим ненадання відповіді на запит є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (див. тут).

Тобто, навіть якщо запит складено з порушенням, податкова служба може накласти штраф і призначити проведення перевірки. В такому разі платникові слід буде доводити свою невинуватість і справа може дійти навіть до суду.

Тому доречно в будь-якому разі відповідь надавати. Але якщо запит складено з порушеннями, у відповіді про це написати, що саме порушено і чому запитувана інформація не може бути надана.

За який період податкова служба може запитувати документи?

В ст. 73 ПКУ не зазначено обмеження щодо періоду, за який можуть отримуватися документи.

З іншої сторони, податкова служба має право провести перевірку за загальним правилом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання (див. пп. 102.1 ПКУ).

Але строк зберігання документів, пов’язаних з обчисленням податків – не менше 1825 днів (тобто, 5 років), які розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи (див. пп. 44.3.2 ПКУ). Щоправда, до 28.04.2023 р. цей строк становив 1095 днів, але пп. 44.3 ПКУ викладено в новій редакції, яка набула чинності з 28.04.2023 р.

На наш погляд, у разі направлення запиту слід зважати на строк, наведений в пп. 44.3.2 ПКУ.

Поряд з цим на період карантину починаючи з 18.03.2020 р.і на період воєнного стану до 01.08.2023 р. такий строк давності було призупинено (див. пп. 52-2, пп. 69.9 підр. 10 розд. ХХ ПКУ) (див. тут).

В розглядуваній ситуації податкова служба просить надати документи про цільове використання земельної ділянки за період з 2013 по 2023 р.

Строк подання декларації з плати за землю за звітний рік – не пізніше 20 лютого такого звітного року (див. пп. 286.2 ПКУ).

Тож граничний строк, протягом якого можна було запитувати документи, сплив для:

• 2013 року – 20.02.2016 р.;
• 2014 року – 19.02.2017 р.;
• 2015 року – 19.02.2018 р.;
• 2016 року – 19.02.2019 р.;
• 2017 року – 20.02.2020 р.

Поряд з цим з 18.03.2020 р. строк давності призупинено у зв’язку із карантином, а далі і з воєнним станом. Але відновлено починаючи з 01.08.2023 р.

Таким чином, податкова служба може запитувати відповідні документи тільки починаючи з 2018 року.

Тобто, організація може надавати податковій службі такі документи починаючи з 2018 року.

Пільга з плати за землю для релігійних організацій і підтвердні документи

Відповідно до пп. 283.1.8 ПКУ не сплачується податок на землю за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Тож якщо релігійна організація використовує земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель, необхідних для забезпечення власної діяльності, і її статут (положення) зареєстровано у встановленому законом порядку, вона має право на пільгу.

Підтвердними документами можуть бути документи на будівлі (нерухоме майно) – реєстраційні документи, акти на введення в експлуатацію, виписка з бухгалтерського рахунку 10, згідно якої будівлі є на балансі, виписки з рахунку 13, згідно якої показано нарахування амортизації, копія статуту тощо. Конкретний перелік документів визначається з урахуванням кожної конкретної ситуації.

Якщо відповідні будівлі вона надає в оренду, пільгирелігійна організація не має (див. тут).