Чи збільшують первісну вартість ОЗ витрати на його монтаж на новому місці використання?
Підприємство має об’єкт ОЗ, який використовувався в орендованому магазині. Після закінчення договору оренди, об'єкт ОЗ демонтований за старою адресою використання та переміщений в інший орендований магазин за іншою адресою. Для використання ОЗ за новою адресою підприємство понесло витрати на демонтаж за старою адресою та монтаж ОЗ на новому місці. Як обліковувати послуги демонтажу і монтажу старого (що уже був у використанні) об'єкту ОЗ за новою адресою? Чи можна збільшити первісну вартість ОЗ на суму витрат на його монтаж на новому місці?
Підприємство має на балансі об’єкт ОЗ, який може використовуватися у різних місцях. Відповідно, підприємство несе витрати на демонтаж ОЗ на старому місці, його переміщення та монтаж на новому місці.
Переміщення об’єкта не тягне за собою тимчасове виведення його з експлуатації на час переміщення, тобто нарахування амортизації не припиняється. Відповідно до пп. 23 НП(С)БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Переміщення об’єкта ОЗ тут не згадується.
Отже, ми маємо об’єкт ОЗ, який вже був придбаний раніше і введений в експлуатацію, при цьому експлуатація не переривається на час його переміщення і монтажу. Первісна вартість ОЗ формується на дату введення його в експлуатацію – див. визначення первісної вартості у пп. 4 НП(С)БО 7: первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
В процесі експлуатації ОЗ первісна вартість ОЗ може збільшуватися на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта – пп. 14 НП(С)БО 7.
Відповідно до пп. 15 НП(С)БО 7, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Щоб визначитися з обліком витрат на монтаж ОЗ на новому місці його використання, потрібно з’ясувати, чи є це поліпшенням ОЗ і чи одночасно збільшаться майбутні економічні вигоди від такого переміщення. На нашу думку, переміщення ОЗ поліпшенням не є, хоча й може призвести до збільшення економічних вигід (приміром, на новому місці він може використовуватись більш ефективно). Але перша умова не виконується – сам об’єкт не змінюється і не стає краще, ніж був.
Тому слід діяти за пп. 15 НП(С)БО 7 і визнавати витрати на монтаж ОЗ на новому місці як витрати звітного періоду. Витрати на демонтаж ОЗ на старому місці однозначно є витратами періоду.
Отже, НП(С)БО не дають підстав для збільшення первісної вартості ОЗ на суму витрат на його монтаж на новому місці. Ми рекомендуємо прийняти рішення виключно за нормами НП(С)БО і включити вартість монтажу ОЗ на новому місці до складу витрат періоду.
З точки зору оподаткування збільшення первісної вартості ОЗ дійсно дасть можливість розтягнути суму витрат на декілька звітних періодів через механізм амортизації, але загальна сума витрат не зменшиться. Оскільки це рішення не підтверджується приписами НП(С)БО, податківці можуть говорити, що у наступних періодах амортизація витрат на монтаж була здійснена неправомірно, оскільки ці витрати треба було визнавати у періоді їх здійснення.