Чи створювати забезпечення під витрати на релокацію підприємства?
У зв’язку із бойовими діями підприємство планує релокацію в інший регіон України на початку 2025 р. Будуть проведені демонтаж ОЗ, їх упаковка, транспортування до нового місця (транспорт власний та найманий); розпакування, установка та налагодження із залученням сторонніх організацій на новому місці тощо. У 2024 році вірогідніше всього дохід підприємства перевищить 40 млн. Чи можна створити забезпечення під такі витрати?
Забезпечення - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу (п. 4 П(С)БО 11).
Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів підприємство визначає в наказі про облікову політику (п. 2.1 розд. ІІ Методрекомендацій №635).
Пунктом 13 НП(С)БО 11 визначено, що забезпечення створюється якщо:
- внаслідок минулих подій виникає зобов'язання;
Зобов’язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (п.3 розд. І НП(С)БО 1).
- є імовірність того, що погашення зобов’язання призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди;
- оцінка зобов’язання може бути розрахунково визначена.
І ці три пункти мають бути виконані одночасно.
Так, щоб створити забезпечення на релокацію, на момент його створення у підприємства має бути зобов’язання, що призведе до майбутніх витрат. Таке зобов’язання може бути законодавчо закріплене або ж взяте підприємством самостійно за умовами договору тощо. Витрати на релокацію – це заплановані витрати, які будуть понесені підприємством в певний період. При цьому дата переїзду вже запланована, тобто підприємство знає чітко період понесення витрат. А при створенні забезпечення період витрат достеменно не відомий.
Такі витрати є вимушеними і не передбачають виникнення зобов’язання щодо переїзду. І навіть за умови, якщо підприємство вже має укладені договори з підрядними організаціями на демонтаж, наладку, транспортування та встановлення обладнання, то ці контракти визначають суму майбутньої заборгованості, а не зобов’язання щодо релокації. На нашу думку, підстав створювати забезпечення немає.
Витрати на релокацію будуть визнаватися в періоді їх виникнення, як інші витрати діяльності відповідно до п. 29 НП(С)БО 16 (рах. 977), і не залежно від того, чи буде підприємство застосовувати податкові різниці, ці витрати зменшать фінрезультат у повній сумі. ПКУ не містить податкових різниць щодо витрат на релокацію підприємства.
***
Також читайте: