Чи можна скасувати рішення податкової про переведення з ЄП на загальну систему?

В рядку 4 розд. ІІ декларації платника ЄП зазначається сума доходу, отриманого від провадження видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

В рядку 7 розд. ІІІ декларації - сума єдиного податку, що обчислюється в подвійному розмірі ставки.

Відповідно до п. 5 пп. 298.2.3, пп. 3 п. 299.10 ПКУ реєстрація платником ЄП може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пп. 299.11 ПКУ, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Таким чином, якщо підприємство самостійно задекларувало факт порушення однієї з умов перебування на єдиному податку, податкова може за результатами перевірки зафіксувати це порушення і прийняти рішення про анулювання реєстрації платником ЄП.

Якою саме має бути ця перевірка, не зазначено.

Відповідно до п. 75.1 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Напевне, що оскільки в п. 299.11 ПКУ не визначено, якою має бути перевірка, можемо припустити, що податкова може провести будь-яку з наведених перевірок та прийняти рішення про скасування реєстрації платника ЄП на підставі результатів будь-якої з них.

Причому очевидно, що якщо перевірка не проводилася, а реєстрацію платника ЄП анулювали, таке анулювання є незаконним. Наприклад, Постановою Першого апеляційного адмінсуду від 19.05.2020 р. у справі №200/5524/19-а поновлено реєстрацію платника ЄП, яку перед тим анулювала податкова, на підставі того, що не проводилася перевірка.

А як можна визначити, проводилася перевірка чи ні?

Наприклад, дивимося особливості камеральної перевірки.

Згідно з п. 76.1 ПКУ:

• Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
• Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
• Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Тобто, камеральна перевірка – це перевірка податкової звітності. І згода платника на таку перевірку не вимагається.

Порядок оформлення такої перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Відповідно до п. 86.1 ПКУ:

• Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
• У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
• Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
• Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.
• Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до п. 86.2 ПКУ, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Таким чином, підтвердженням проведення перевірки буде Акт за результатами перевірки. Такий Акт повинен бути наданий платнику і підписаний таким платником.

Виходить, якщо Акт платнику не наданий, є підстави вважати, що перевірка не проводилася, а відтак є підстави вважати незаконним рішення про анулювання реєстрації платника ЄП.

Аби Акт був наданий, платник міг зробити це, що передбачено в п. 86.1 ПКУ: «У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.».

Щоправда, в разі незгоди платника з актом камеральної перевірки надання заперечень у п. 86.2 ПКУ не передбачено.

Порядок подання і розгляду заперечень встановлено п. 86.7 ПКУ.

Перед поданням заперечення платник мав можливість подати уточнюючу декларацію платника ЄП, в якій виправити допущену ним помилку.

Відтак під час розгляду заперечення було би з’ясовано, що мала місце помилка і реєстрація платником ЄП не була би анульована.

Скоріш за все, цього не було зроблено. А відтак в розглядуваній ситуації, вірогідно, анулювання здійснено незаконно.

Тому в розглядуваній ситуації підприємство може оскаржувати рішення податкової про анулювання платника ЄП, в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

Оскаржити можна в адміністративному порядку, подавши до податкового органу вищого рівня скаргу – протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення про анулювання реєстрації платником ЄП.

А якщо цей строк вже пропущений (в розглядуваній ситуації, скоріш за все, строк порушений), підприємство згідно з п. 56.18 ПКУ може оскаржити рішення податкової в суді.

Причому подати уточнюючу декларацію з ЄП після анулювання реєстрації платником ЄП, на наш погляд, не можна.

Тому що згідно із п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ЄП та уточнюючої декларації з ЄП покладається на платника ЄП.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ЄП виключається із Реєстру платників ЄП, то уточнюючу декларацію за період, у якому він був платником ЄП, такий суб’єкт господарювання подати не може.

***

Читайте також:

• Порядок реєстрації та анулювання реєстрації для ЄП
• За яких умов анулювання реєстрації «єдинника» є правомірним?
• В якій формі ДПС надає рішення про анулювання реєстрації «єдинникам»?